Щаслива, бо ВЧИТЕЛЬ!
Присвячується першій вчительці Лисій Валентині Станіславівні
Схилившись над зошитом, вчитель сидить.
Куди ж його думка сьогодні
летить?
Лягає на аркуш рядок молодий:
«Щаслива, бо
вчитель! А це
назавжди!»
Хто ж педагог цей, що щастям сія?
Це
вчителька рідна! Найперша! Моя!
Хоч скроні її прикраша сивина,
Та пам'ять про школу ще й досі жива.
Я квіти найкращі в букетик зберу.
Їх вчительці першій з любов'ю несу.
Згадаємо школу, уроки і клас.
- Багато питань в мене, люба, до вас.
- Чи просто учителем бути мені?
Напевно,що так, бо навіть вві
сні
Щодня поспішаю у клас до
дітей,
Стрічаю десятки розумних
очей.
- Почесно у школі вам працювати?
-
Так ! - з гордістю хочу усім я сказати!
Потрібна так людям робота
моя,
Бо сію знання я і зерна
добра.
- Чи легко навчати у школі дітей?
- Якщо ти їх любиш - тоді без проблем!
Крокують уперто вперед до
мети,
Збирають перлини,що сіяла ти.
- А, може, учительська праця важка?
- Я також погоджусь. Вона непроста.
Та радість і віра,що сяють в
очах,
Здолають утому і виженуть страх.
- Чи з вдячністю згадують вчителя люди?
- Я вірю,що так,бо завжди і
всюди
Крилатий твій вислів беруть
із собою:
«Учися,дитино,Бог буде з тобою».
- Чи дійсно учительська праця свята?
- Так,безумовно, скарбниця
добра!
Безцінна наука,що лине щодня,
Дає дітям крила, політ у
життя!
- Учителем бути мистецтво чи ні?
- Стовідсотково це так ! - переконані
всі !
І лише тому,в кого дар є від
Бога,
Простелиться вчительська
рівна дорога !
… Секретів чимало відкрила
мені.
Стомився годинник іти на
стіні…
Я також учитель і впевнена теж
-
Учительські істини цінні без меж
!
Федун Галина Павлівна
Немає коментарів:
Дописати коментар