Визначено переможців
міського етапу І Всеукраїнського (XІІ Всекримського)
конкурсу учнівської та студентської творчості імені Марії Фішер-Слиш«Змагаймось за нове життя!»,присвяченого Лесі Українці

Номінація "Малюнок"

1 місце

·         Йолтухівський Владислав     «Давня весна»   (Тернопільська спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов №3)

·         Панчишин Ярослав «Надійшла весна прекрасна» (Тернопільська загальноосвітня школа №26)

·         Пігарєва Анастасія «Літо краснеє минуло» (Тернопільська загальноосвітня школа №11)

2 місце

·         Литвин Ольвія - Соломія  «Горобець» (Тернопільська загальноосвітня школа №25) 

·         Климович Софія «Лісова пісня» (Тернопільська загальноосвітня школа №20)

·         Куриницька Христина «Ні! Я жива!Я буду вічно жити!» (Тернопільська класична гімназія)

·         Ковальчук Христина «Ви щасливі, пречистії зорі» (Тернопільська спеціалізована школа №17)

·         Голоюх Максим «У ночі у сонних мріях летимо ми геть од світу» (Тернопільська загальноосвітня школа №4)

·         Квасовський Дмитро «Бабусині оповідки» (Тернопільський навчально-виховний комплекс Школа-економічний ліцей №9 ім.І.Блажкевич)

3 місце

·         Градовий Максим «Лісова пісня» (Тернопільська класична гімназія)

·         Головецька Софія «Конвалія» (Тернопільський навчально-виховний комплекс Школа-економічний ліцей №9 ім.І.Блажкевич)

·         Гриньків Вероніка «Надійшла весна прекрасна» (Тернопільська загальноосвітня школа №23)

 

Вітаємо переможців і бажаємо нових творчих успіхів!

Давайте вчити кольори

Давайте вчити кольори

Вивчати з дитиною кольори можна з  раннього віку.

Все, що оточує нас, має своє забарвлення.

Можна взяти дитину на руки та походити по квартирі, називаючи колір кожної речі: шафа - коричнева, стілець - жовтий. Допомогти малечі у цій справі можуть також іграшки та

книги з яскравими ілюстраціями.

Ми ж пропонуємо Вам  віршики про кольори української поетеси, заслуженого діяча мистецтв України, Ганни Чубач.

Плеще мавпочка в долоні:

- Подивіться! Я - червона!

Каже дівчинка маленька:

- В тебе сукня червоненька!

Фламінго в зоопарку

Не холодно, не жарко.

Гордо шию вигинають,

Бо рожевий колір мають.

Біля мами квочки

Бігають клубочки:

Всі такі маленьки,

Всі такі жовтенькі.

У зеленому лататті

Святкувала жабка свято,

І для неї мама мила

З лопуха сукенку зшила.

Коли сонце в небі гріє,

Наше озеро - синіє.

Качур озером гуляє,

Синій шарф на шиї має.

Товстолобі восьминоги

Мають ніжки довгі, довгі.

І морську блакитну хвилю - 

Фіолетово чорнилять.

У коричневих горіхів

Більше користі та втіхи.

Руда білка про це знає

І на зиму їх ховає.

Повісила біля грубки

Сіра мишка сіру шубку.

Котик шубку дістає

І питає: "Це чиє?"

Білий кіт серед віт

Цілий день біліє:

Він на дерево заліз,

А злізти не вміє.

 Прослухавши чи прочитавши ці віршики або вірші про кольори Дмитра Павличка, Володимира Лучука та інших авторів, дитина не тільки зацікавиться ними, а й обов'язково захоче навчитися малювати.

Знов починається весна!... 

        Знов починаються дива... 

Летять додому журавлі

                                              Скоро весна...

Любі друзі!

Ви, мабуть, бачили в синьому небі рівний трикутник зграї журавлів, що повертаються з вирію додому. На відстані понад 2 км чути  їх приємне курликання,   яке мимоволі в кожного викликає весняний настрій.

Сонет

                                               ЖУРАВЛИНА ПАРА

З далекого краю якось навесні

Летіли додому вночі журавлі.

Над морем глибоким їх буря застала,

А блискавка небо щомиті кресала.

Але крізь громи, що були, наче кара,

Усе ж пробиралась журавликів пара.

Заморена, змокла і вітром побита

Враз стала додолу журавка летіти.

Ось - ось темні хвилі поринуть її!

Але журавель свої крила міцні

Надійно підставив коханій в біді…

У морі нічному знов крила біліють,

Про щасті у парі журавлики мріють

На півшляху до рідної землі.

                                  Галина Федун

 Журавлі летять трикутником, або як в народі кажуть “ключем”. Журавлиний ключ рухається злагоджено і чітко. На чолі кожної зграї летить вожак, що задає ритм польоту. Решта птахів летять за ним в 2 ряди. Ті, що летять позаду, точно повторюють рухи його крил. Завдяки такій дисципліні журавлі не налітають одне на одного, чітко тримають дистанцію і можуть пролетіти багато тисяч кілометрів.

Журавель – птах знаменитий. В казках, байках, легендах, піснях, прислів’ях часто згадується журавель. У багатьох народів цей птах – символ вірності, щастя, довгого життя. В Україні є 2 види журавлів: журавель сірий і журавель степовий. Самку ще називають журавка, журавлиця.

Журавель сірий – великий  довгоногий птах, як свійська гуска завбільшки, з довгою шиєю, прямим сильним дзьобом. Оперення приємного сірого забарвлення, тільки махові пера чорні та по боках голови білі смужки.

В Україні гніздиться  в деяких болотних районах  Полісся та Лівобережного лісостепу. Під час перельотів зустрічається по всій Україні.

Повертаються з вирію журавлі на свої постійні місця гніздувань. Як правило це болотисті місця зарослі очеретом. Гнізда із стебел, листя, шматочків торфу, моху влаштовують на сухому місці серед болота. Гніздом користуються багато років підряд, тому воно часто нагадує масивну втрамбовану купу трави. Самка відкладає 2 рідше 3 яєць і насиджує протягом місяця.

Через 29 – 30 днів із яєць вилуплюються пташенята. Обсохнувши вони самостійно вибираються із гнізда і батьки відводять їх у зарості. Коли пташенята підростають вся сім’я починає вилітати на годівлю в інші місця.

Живляться переважно рослинною їжею, але не відмовляються і від комах, дрібних тварин-жаб, ящірок, змій. Після пошуку їжі птахи обов’язково повертаються в рідні зарості.

Через півроку пташенята досягають розміру дорослих птахів. Восени зграї журавлів роблять спільні вильоти на поля, шукаючи поживу.

Зимують  в Північній та Східній Африці та Південній Азії.

Як рідкісний птах журавель сірий занесений до Червоної книги України.

        Степовий журавель (красавка)дещо відрізняється від сірого.  Має коротший дзьоб і відносно короткі ноги. Сам сизо-сірий, шия і кінці крил чорні, а обабіч голови-довгі пера -”косички”. На волі звисають чорні видовжені пера, з розкішного хвоста теж звисають пір’їнки.

Степовий журавель один з найкрасивіших птахів, недарма у народі його називають красавкою. Голос у нього подібний до курликання сірого журавля, але значно мелодійніший.

В Україні поодинокими парами гніздиться в районі Сиваша і Керчинської протоки. Перелітний птах. В Україні з’являється в березні-квітні. Живе в степах,  гніздиться серед високих трав. Гніздо будує на сухих місцях, з обрідною рослинністю, але обов’язково поблизу води.

Гніздо примітивне:ямка на землі майже не вимощена. Самка відкладає 2-3 яєць і насиджує близько місяця. Виховують малюків обоє:батько і мати. Молодих птахів можна побачити вже в середині липня.

Журавель степовий – дуже обережний птах. Він добре ходить, бігає, літає, але на дерева не сідає. Живиться насінням злаків, трав’янистими рослинами, комахами, дрібними тваринами.

На зимівлю журавлі відлітають зграями в кінці вересня. Зимують у Східній Африці і Південній Азії.

Степовий журавель, як рідкісний зникаючий птах занесений до Червоної книги України.

ЖУРАВЛІ-СИНОПТИКИ

·        Журавлі прилетіли рано-на ранню весну.

·        Журавлі прилетять зграями-літо буде негоже, поодинці-погоже.

·        Журавлі літають високо-на негоду.

·        Журавлі летять низько, мовчки і швидко-на суховій.

·        Журавлі летять в теплі краї високо, не поспішаючи і стиха курличуть-осінь буде теплою.

·        Журавлі на південь рано відлітають – холодну зиму провіщають.  

                           

                                          Легенда про журавля

   В той час, коли ще люди вільно спілкувалися з Богом, жив один чоловік. І доручив йому Господь віднести до краю землі важкий мішок. "Неси швидко, не роззирайся! І ні в якому випадку не відкривай мішка. А як донесеш його до краю землі, кинь мішок у прірву і швидко повертайся додому", - сказав Бог.

Чоловік послухав наказу й пішов зі своєю ношею. Та цікавість не давала йому спокою. "Напевне там є багато золота..." - думав він.

   Далеченько вже зайшов та й спокусився. Розв'язав мішок. Хотів лише глянути,    а звідти почали виповзати змії, вужі, ящірки. Кинув чоловік зі 

страху мішок, й утік … А земна нечисть розлізлась усюди.   Побачив це 

Господь, розгнівався за непослух і вимовив "Будеш тепер, чоловіче, великим по землі, а за його сумну пісню назвали його люди журавлем ...

                                                              CКЛАДИ ЖУРАВЛИКА

Цикл "ЯПОНСЬКА ТРАГЕДІЯ"

Дівчинка Садако Сасаки зростала сильним, здоровим і активним дитям. Під час атомного бомбардування Хіросіми вона знаходилася удома, всього в півтора кілометрах від епіцентра вибуху. У 11 років у неї з'явилися ознаки променевої хвороби, і дівчинка попала в госпіталь з діагнозом лейкемія. Хтось розповів їй про легенду, згідно якої людина, що склала тисячу паперових журавлів, може загадати бажання, яке обов'язково виконається. Легенда вплинула на Садако, і вона стала складати журавлів з будь-яких що потрапляли до її рук їй шматочків паперу. Бажанням дівчинки було вижити. Вона померла у віці 12 років, встигнувши зробити лише 644 журавлі. Її друзі закінчили роботу, і Садако Сасаки була похована разом з тисячею паперових журавлів.      Через три роки після смерті дівчинки в Парку Світу в Хіросімі з'явилася статуя, що змальовує дівчинку з паперовим журавлем в руці. На постаменті статуї написано: «Це наш крик, Це наша молитва, Світ у всьому світі"    Орігами (японською: «складений папір») — древнє мистецтво складання фігурок з паперу. Мистецтво орігамі своїм корінням вирушає до древнього Китаю, де і був винайдений папір.  Спочатку орігамі використовувалося в релігійних обрядах. Довгий час цей вигляд мистецтва був доступний лише представникам вищих станів, де ознакою хорошого тону було володіння технікою складання з паперу. Лише після другої світової війни орігамі вийшло за межі Сходу і попало до Америки і Європи, де відразу знайшло своїх шанувальників.   Цуру - у перекладі з японського це слово означає журавель. У двох найбільш древніх присвячених орігамі японських книгах показано, як з базової форми птаха скласти фігурку, що віддалено нагадує своєю витягнутою шиєю і довгим хвостом журавля. Ця птиця в Китаї і Японії вважається символом успіху і довголіття. Не дивно тому, що такі паперові фігурки японці складають у вигляді прикрас і дарунків вже впродовж сотень років.  Старовинна легенда стверджує, що якщо скласти тисячу паперових журавлів, то виконається загадане бажання.

Складу  журавлика, нехай собі летить! 

Навчу курликать і молитись Богу - 

хай вимолить у Господа на мить 

вмилосердить розгнівану Природу. 

Хай втихомирить атом островів, 

де знову під загрозою дитинство. 

Прости, Всевишній, нам ланцюг гріхів 

і захисти їх, Матінко Пречиста!

Як зробити паперового журавлика своїми руками?

Пісня "Був собі журавель"

Пізнавальні факти про відомі картини

«Побиття немовлят» Рубенса – найдорожча картина в світі. Картина кочує від одного багатія до іншого, причому її ціна неухильно зростає. Останній раз вона була куплена більш ніж за 73 мільйони євро. Зрозуміло, що покупець побажав залишитися невідомим …

«Вдячні» шанувальники художника Анрі Матісса старшенно помилилися. У 1961 році Музей сучасного мистецтва, що розташований в Нью-Йорку, представив відвідувачам його картину «Човен». І лише через півтора місяці випадковий поціновувач живопису помітив, що шедевр висить не як належить шедевру, а догори дригом.

                                      Оригінал

Ще за життя Іллі Рєпіна на його знаменитого Івана Грозного, який щойно вбив сина, було скоєно замах. Божевільний художник-іконописець, не витримавши страшного погляду царя, порізав полотно ножем. До відновлення залучили не лише кращих реставраторів, а й самого Рєпіна. Але майстер не захотів повертатися до первісного Івана Грозного, що з’явився 20 років тому, і намалював обличчя царя по-новому. В результаті воно вийшло ліловим. Реставратори потай від Рєпіна повернули особі Івана IV колишній колір. Коли картину показали художнику, він не звернув уваги на таку «самодіяльність».

Милуючись натюрмортами, ми навряд чи уявляємо собі, що зображувалося на перших картинах, написаних у цьому жанрі. А на них, по суті, були намальовані продукти розпаду: підгнилі фрукти, зсохлі квіти. Дуже часто такі роботи прикрашали зображенням людського черепу. Художники зайвий раз хотіли нагадати, що всі ми в цьому світі лише гості …

Чи може у Христа та Юди бути одне і те ж обличчя? Може, якщо натурщиком для обох був один і той самий чоловіком. Картина «Таємна вечеря» коштувала Леонардо да Вінчі титанічних зусиль. Людину, яка позувала йому як «Христос», художник знайшов досить швидко – на його роль прекрасно підійшов хорист. А ось на пошуки «Юди» пішло три роки. Одного разу, проходячи по вулиці, майстер побачив п’яничку, який не міг вибратися з ями. Любитель зеленого змія був ще молодий, але через регулярні п’янки виглядав набагато старшим. Леонардо привів його у найближчий бар, посадив за стіл і почав малювати. Яке ж було здивування художника, коли протверезілий п’яниця сказав, що вже позував йому кілька років тому! Це і був той самий хорист…

Мане і Моне плутають не тільки сучасні любителі живопису – їх плутали і сучасники. Художники не тільки жили в один і той же час і носили схожі прізвища, а й запозичували один в одного ідеї. Після того як Мане представив публіці картину «Сніданок на траві», Моне, недовго думаючи, написав свою, причому під такою ж назвою.

Талановитий художник не обов’язково талановитий в усьому. У Левітана, наприклад, виходили чудові пейзажі, зате із зображенням людей доводилося нелегко. Тому художник Микола Чехов і допоміг другові – намалював на його «Осінньому дні» даму в чорному, яка сидить на лавці. До слова, ведмедики на знаменитій картині Шишкіна належать не кисті Івана Івановича, а художнику Савицькому.