вівторок, 13 грудня 2016 р.


Український художник-ілюстратор, роботи якого здатні зачарувати кожного


 Його дивовижні та незвичайні, барвисті і справді казкові ілюстрації заворожують і захоплюють, змушують забути про будні і зануритися в справжню атмосферу дитинства.
Роботи відомого на  увесь світ українського художника-ілюстратора Владислава Єрко вражають своєю винятковою деталізацією. Все промальовано, і жодна деталь не випадкова на малюнку. Здається, що ці барвисті ілюстрації можна розглядати нескінченно, вивчати годинами. Не дивно, що Владислав Єрко в основному працює як ілюстратор книг і часто малює обкладинки, адже саме обкладинка книги і яскраві ілюстрації можуть розповісти про книгу куди більше, ніж сотні сторінок.


Народився Владислав Єрко в Києві в 1962 році. Ріс без батька, і в силу складних сімейних обставин в семирічному віці потрапив до інтернату. Але мати встигла прищепити синові інтерес до живопису, багато розповідаючи йому про визначних митців минулого, такий як Рубенс та Ель Греко.
Не маючи можливості отримати художню освіту, Владислав навчався в торговому училище на оформлювальному факультеті, після якого продовжив навчання на кафедрі «Мистецтво книги» Київської філії Львівського поліграфічного інституту ім. І. Федорова, де, провчившись 6 років, відмовився захищати диплом, серйозно посварившись з викладачами. Однак, до цього моменту Єрко вже був членом Спілки художників України. Що зайвий раз підтверджує — справжній талант криється не в дипломі, а в майстерності та завзятості.
Ще до розвалу Радянського Союзу, Єрко встиг попрацювати в різних видавництвах, де художник мав можливість відточувати свої навички. Крім ілюстрацій, Владислав малював кіноплакати, один з які приніс йому в 1987 році Другу премію Московського Міжнародного конкурсу плаката.

Але по-справжньому розкритися таланту ілюстратора судилося в середині 90-х років, коли він починає співпрацювати з видавництвом «Софія», для якого створює обкладинки до книг Карлоса Кастанеді, Пауло Коельйо та Річарда Баха, які зробили ім’я художника знаменитим, а самого його — авторитетним фахівцем у цій галузі.

На початку 2000-х Владислав почав співпрацювати з видавництвом «А-ба-ба-га-ла-ма-га», що спеціалізується на випуску літератури для дітей. Інтерес до ілюстрації дитячої літератури носив не тільки професійний, але й особистий характер-художник серйозно захопився цією тематикою і створив ряд ілюстрацій за власною ініціативою.
 

Але київські видання їх відкинули, вказуючи на «складність» і радячи художнику бути простіше, «брати приклад з Діснея».

Єрко, однак, не прислухався до їхніх порад і, як показав час, мав рацію: «Снігова королева» Андерсена з його ілюстраціями двічі видавалася англійською мовою і в 2005 році потрапила до трійки найбільш продаваних книг в Англії напередодні Різдва. А відомий бразильський письменник Пауло Коельйо, побачивши ілюстрації Владислава, назвав їх найкращими з усіх, які потрапляли на сторінки його книг.

Єрко, однак, не прислухався до їхніх порад і, як показав час, мав рацію: «Снігова королева» Андерсена з його ілюстраціями двічі видавалася англійською мовою і в 2005 році потрапила до трійки найбільш продаваних книг в Англії напередодні Різдва. А відомий бразильський письменник Пауло Коельйо, побачивши ілюстрації Владислава, назвав їх найкращими з усіх, які потрапляли на сторінки його книг.
Також цікавим фактом є те, що до Дня Незалежності України в 2014 році Владислав Єрко розробив святковий логотип для української сторінки Google. Багато мільйонів українців змогли побачити, як традиційний напис Google перетворився на фруктовий сад з елементами українського стяга. Автор зобразити дітей, що є символом нової України, які прагнуть жити чесно та щасливо, в достатку та мирі.



Визначено переможців XXII Всеукраїнського конкурсу "Учитель року -2017 " у номінації "Музичне мистецтво"

     1. Бачинська Лідія Михайлівна, вчитель музичного мистецтва ТЗОШ №18 - 
ПЕРЕМОЖЕЦЬ І (міського) етапу
   Володар Почесного звання «Маестро  музично-креативної аури»


2. Швець Римма Олегівна, вчитель музичного мистецтва ТЗОШ №24

Володар Почесного звання «Майстер музично – комунікативної культури», "Призу глядацьких симпатій"

      3. Обач Ірина Михайлівна, вчитель музичного мистецтва ТНВК «ЗОШ І-ІІІст. –ШПЛ №2»

Володар Почесного звання «Наставник дитячої мистецької самореалізації»
             4Гусак Світлана    Володимирівна, вчитель музичного мистецтва ТЗОШ №19

      Володар Почесного звання «Зачинатель музично-педагогічної мислетворчості дитини»


Вітаємо переможця і бажаємо перемоги на обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року -2017»!


1 

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з музичного мистецтва (1-4 класи)

НАГАДУЄМО!

З метою розвантаження навчальних програм з музичного мистецтва 1-4 класів загальноосвітніх шкіл були вилучені:

1 клас
Тема 2. Музика навколо нас

Основний матеріал для сприймання
Д.Кабалевський. «Кавалерійська».

Додатковий матеріал для сприймання
Б.Фільц. «Забута лялька»; Г.Сасько. «Джерельце», «Синички».

Варіативний матеріал для сприймання
В.Косенко. «Дощик»;
Р.Шуман «Дід Мороз».

Основний матеріал для виконання
Д.Кабалевський. «Перший клас»;
Б.Фільц. «Облітав журавель» (одноголосно); А.Філіпенко. «На місточку»;
В. Косенко «Дощик».
Тема 2. Музика навколо нас

Варіативний матеріал для сприймання
Д.Кабалевський. «Сурма і барабан».

2 клас

Тема 1. Типи музики

Термін
симфонічний оркестр

Основний матеріал для сприймання
М.Блантер. «Футбольний марш»;
П.Чайковський. «Танець із кубками» з балету «Лебедине озеро».

Основний матеріал для виконання
В.Д.Кабалевський. «Пісня про школу».

Додатковий матеріал для виконання
«Три матусі».
Тема 2. Виражальне та зображальне в музиці

Варіативний матеріал для сприймання
Д.Кабалевський. «Три подружки», «Клоуни»;
С.Майкапар. «Роздуми»; П.Чайковський.
«Хвороба ляльки», «Нова лялька»;
С.Прокоф’єв. Симфонічна казка «Петя і вовк».

Варіативний матеріал для виконання
В.Шаїнський. «Гра»;
Б.Савельєв. «Якщо добрий ти»;
 А.Філіпенко. «Кришталева зимонька».

Матеріал для музикування та виконання в русі
«Біла квочка», «Веселі гуси»;
М. Ведмедеря. «Танцювали зайчики».
Тема 3. Основні музичні жанри

Підтема
Знайомство з музичними жанрами опери, балету, симфонії, концерту за допомогою пісні, танцю і маршу.

Термін
симфонія

Підтема
Народна пісня у творах композиторів-класиків;
фрагмент із балету «Лебедине озеро».

Матеріал для сприймання
П.Чайковський. Друга симфонія (фрагмент);
невідомий автор першої половини ХІХ ст.
«Симфонія» (козачок);
М.Коваль. Сцена з другої дії опери «Вовк і семеро козенят»;
Четверта симфонія (фінал);
П.Чайковський. «Вальс квітів», «Іспанський танець»;
Ж.Бізе. Увертюра, хор хлопчиків із опери «Кармен».

Основний матеріал для виконання
К.М’ясков. «Зимонька»;
«А ми просо сіяли»; О.Янушкевич;
М. Лисенко. «Пісня Лисички», «Пісня Кози», хор «Ходім, братці, воювати» з опери «Коза-дереза».

Варіативний матеріал для виконання
Р.Паулс. «Алфавіт»;
Українська народна пісня «Журавель».
Тема 4. Мова музики

Додатковий матеріал для сприймання
Д.Кабалевський. «Монтер»;
І.Дунаєвський. Марш із кінофільму «Веселі хлоп’ята».

Варіативний матеріал для сприймання
С.Майкапар. «Музична шкатулочка», «Луна в горах»;
І.Арсєєв. «Крокодил і Чебурашка».

Додаткові твори для виконання
О.Пахмутова. «Добра казка»;
Г.Сорокопуд. «Свято Перемоги».
3 клас
Тема 1. Основні властивості музики: пісенність, танцювальність, маршовість

Основний матеріал для сприймання
Невідомий автор першої половини ХІХ ст.
 Симфонія (козачок).

Додатковий матеріал для виконанняя
А.Островський. «Хай завжди буде сонце».

Матеріал для музикування та виконання в русі
«Ляльки танцюють».
Тема 2. Інтонація

Підтема
Зображальні та виражальні інтонації.
Поєднання зображальних і виражальних інтонацій.
Мелодія як інтонаційно-смислова побудова.
Інтонаційна виразність виконання музики.
 Роль інтонації в пісні-грі.
Виражальна інтонація, зображальна інтонація.

Основний матеріал для виконання
Д. Кабалевський. «Хто чергові?».
Тема 3. Розвиток музики


С. Прокоф’єв. Симфонічна казка «Петя і Вовк»;
Д.Кабалевський. «Три варіанти маршу».
Тема 4. Музична форма

Основний матеріал для сприймання
О.Пахмутова. «Прохання»;
І.Дунаєвський. Увертюра до к/ф «Діти капітана Гранта».

Варіативний матеріал для сприймання
О.Александров «Священна війна»; В.Бєлий. «Орлятко»;
О.Пахмутова. «На вулиці Миру».

Матеріал для музикування та виконання в русі
«Бігла кізка топитися».




4 клас
Тема 1. Музика мого народу

Основний матеріал для сприймання
М. Калачевський. «Українська симфонія» (І ч.);
Ж.Колодуб. «Троїсті музики»; Г. Майборода. «Гуцульська рапсодія».

Додатковий матеріал для виконанняя
Л. Ревуцький. Друга симфонія (ІІ і ІІІ ч.).

Варіативний матеріал для сприймання
М.Калачевський «Українська симфонія»
(ІІ ч.); Симфонія невідомого автора початку  ХІХ століття (фінал).
Тема 2. Музика єднає світ

Підтема
Спорідненість музики слов’янських народів.
 Спільні властивості українських і російських протяжних ліричних пісень: наспівність, широке розгортання мелодії, розспівування складів, підголоскове багатоголосся, відносно вільний рух голосів.
Як основа музичного мистецтва слов’янських народів.
Спорідненість музики слов’янських народів.
Спільні властивості українських і російських
 протяжних ліричних пісень.
Спільні й відмінні риси в танцювальній музиці слов’янських народів.

Варіативний матеріал для виконання
Б.Савельєв. «Із чого складається світ?»,
«Справжній друг»;
Російська народна пісня «У полі береза стояла»;
С.Соснин. «Сонячні краплини»; Р.Паулс.
«Золоте весілля»;
В.Шаїнський. «Чого вчать у школі»;
Російські народні пісні «Со вьюном я хожу»,
«Светит месяц»; білоруський народний танець «Бульба»; білоруська народна пісня «Савка і Гришка»;
грузинський танець «Лезгінка»; узбецька народна пісня-танець «Мавригі»; українські народні пісні «Янчику-білоданчику», «Прийшла весна з квітами», «Ой весна, весна, та й
весняночка».

понеділок, 12 грудня 2016 р.

Хворий учитель на уроці – подвиг чи злочин?

        Одні педагоги вважають, що вони, маючи гострий перебіг хвороби чи перші ознаки того ж грипу, мають бути в класі з учнями аж до того часу, поки їх (не дай Бог, звичайно), не винесуть звідти на медичних носилках.
Інші вважають, що можуть хворими прийти в клас і попросити учнів, щоб ті зважили на хворобу й тихесенько сиділи. Ще інші переконані в тому, що вони стануть ворогом для дирекції школи, якщо захворіють. 
1. У випадку поганого самопочуття та наявності відкритих ознак захворювання, особливо інфекційного характеру, педагог не повинен йти до учнів. Бо може стати джерелом інфекції для всіх, хто сидить у класі. Цю вимогу, навряд чи знайдете в чинних нормативних документах, але ж у вчителя має бути почуття відповідальності та елементарної культури поведінки у соціумі.
2. Якщо директор школи примушує/умовляє хворого педагога йти в клас до дітей - він скоює службовий злочин. 
3. Не потрібно вважати, що буде «всьо пропало», якщо ви через хворобу не прийдете на роботу. Більше буде збитків та неприємностей, якщо зробите навпаки. Крім того, повірте моєму багаторічному досвіду: ваш «подвиг» ніколи і ніким оцінений не буде. Тож думайте про власне здоров’я та здоров’я тих, кого навчаєте.
                      Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти



Як батькам будувати стосунки з учителями?

Батьки можуть допомогти дітям, вибудовуючи стосунки з учителями та ставлячи їм певні запитання




      Результати досліджень показують, що одним з найважливіших факторів, що впливають на успішність дитини в школі, є залученість батьків у її освіту, зокрема формування здорових стосунків між батьками та вчителями. Як бути впевненим у тому, що дитина отримує якісну освіту, на яку вона заслуговує? Беріть участь у її шкільному житті та представляйте її інтереси!
Батьки знають свою дитину краще за всіх. Вони знають про її сильні та слабкі сторони, про її можливості й потенціал. Батьки – це перші вчителі своїх дітей і найкраща група підтримки.
Подбайте про свою дитину
  • Готуйте дитину до школи щодня. Переконайтеся, що дитина добре виспалась і поснідала перед тим, як вирушити до школи. Дитина не повинна спізнюватись.
  • Володійте інформацією про всі її події. Щодня питайте в дитини про кращі й гірші моменти, що сталися за час її перебування у школі.
  • Допоможіть дитині навчитися захищати себе. Підкажіть їй, як сказати вчителю, що вона не зрозуміла завдання, не встигла його записати або не розуміє, за що отримала таку оцінку.
Спілкуйтеся із представниками школи
  • Долучайтесь до шкільної діяльності. Запишіться в батьківський комітет або в яку-небудь іншу групу батьків, приходьте на день відкритих дверей і будь-які інші заходи, що влаштовуються школою.
  • Правильно ведіть документацію. Через вашу дитину вам будуть передавати важливі документи, наприклад, дозволи на екскурсії. Замість того щоб викинути всі ці листи, краще прочитайте їх та охайно складіть в окрему папку.
  • Познайомтеся з учителями, працівниками та адміністрацією школи вашої дитини. Складіть список людей, з якими вона буде щодня контактувати. Не соромтесь, познайомтеся з усіма на початку навчального року й не бійтеся ставити їм різні запитання.
Спілкуйтеся з учителем вашої дитини
Знайомство з учителем (або класним керівником) вашої дитини не тільки піде вам на користь, а й покращить шанси на її успішність.
Вибудовування стосунків між батьками та вчителями може бути складним і непростим процесом. Ось кілька порад, які допоможуть вам справитися з цим:
  • Налагодьте зв'язок з учителем вашої дитини в перший навчальний тиждень. Це дасть вам шанс познайомитись не в конфліктній ситуації.
  • Усе спілкування між батьками та вчителями повинно зосереджуватись на тому, що буде краще для вашої дитини. Від цього залежить її успішність у школі.
  • Батьки знають свою дитину краще, ніж учитель. Якщо ви розповісте про її характер, сильні сторони, інтереси, потреби та проблеми, тоді вчителю буде простіше знайти підхід до вашої дитини.
  • Взаємна відкритість є важливим аспектом спілкування між батьками та вчителями. Батьки повинні бути готовими розповідати про проблеми в родині, які можуть вплинути на спілкування дитини з її однокласниками та на сам процес навчання.
  • Визначтеся зі способами спілкування. Чи то за допомогою телефону, електронних листів, чи при особистих зустрічах, завжди виходьте на контакт з учителем для вирішення проблем.
  • Також ви можете відправити лист з подякою вчителю дитини. Як правило, батьки виходять на зв'язок з учителем лише тоді, коли є скарги або якась конфліктна ситуація. Дякуйте вчителям, надихайте їх, проявляючи свою підтримку.
  • Створіть міцні стосунки з учителем, просто допомагаючи із проблемами класу, – це чудовий спосіб підтримати педагога.
Ось кілька підказок для ефективного спілкування під час бесіди з учителем:
  • Визначте мету й тему вашої зустрічі з учителем, обговоріть з ним усі питання. Попередньо обговоривши всі питання, моменти, що цікавлять вас, ви не просто будете почувати себе більш підготовленими, це допоможе вчителю зрозуміти причину вашого бажання зустрітися з ним.
  • Заплануйте проведення зустрічі на час, зручний для вчителя. Це дасть йому можливість спланувати й підготувати всю необхідну інформацію.
  • Складіть план. Запишіть усі ваші запитання й певні аспекти. Запитання варто ставити чітко, ясно, тоді вчитель зможе дати вам чітку відповідь.
  • Будьте позитивно налаштовані під час розмови з учителем. Слідкуйте за своєю мовою, тоном, виразом обличчя й жестикуляцією – усе це відображає ваше ставлення до того, що відбувається. Ваше завдання – співпрацювати з учителем вашої дитини, щоб разом ви могли вирішити будь-які проблеми, що з'являються у вашого сина чи доньки.
  • Підсумовуйте кожний обговорений пункт. Так ви зможете уникнути будь-яких непорозумінь і досягнете згоди.
  • Переконайтеся, що ви правильно зрозуміли вчителя. Дуже часто вчителі використовують педагогічні терміни, яких батьки можуть не знати. Не бійтеся й попросіть пояснень. По закінченні бесіди переконайтеся, що вам зрозуміла вся отримана інформація.
  • Не затягуйте розмову. Вона не повинна тривати більше сорока хвилин. Якщо цього часу недостатньо, домовтеся ще про одну зустріч. Це дасть вам можливість обміркувати всю отриману інформацію.
Ось деякі запитання, які ви можете поставити вчителю під час бесіди
Ставити запитання – кращий спосіб орієнтуватись у тому, що відбувається з дитиною у школі. Ніколи не бійтеся ставити запитання або просити про якусь додаткову інформацію – ви маєте повне право знати всі навчально-поведінкові аспекти вашої дитини.
Якщо ваша дитина ходить у підготовчий або перший клас, тоді ці запитання можуть бути цілком доречними:
  • Чи знаходить моя дитина спільну мову з іншими дітьми?
  • Чи бере моя дитина участь у групових заняттях?
  • Як я можу допомогти дитині навчитися читати?
  • Чи можете Ви розповісти мені про програму навчання читати?
Якщо ваша дитина ходить у другий або третій клас, також можна поставити такі запитання:
  • Чи є в моєї дитини проблеми з якимись конкретними завданнями? Якщо так, то які, і як ми можемо їй допомогти?
  • Чи відчуває моя дитина якісь труднощі, які можуть їй перешкодити в подальшому навчанні?
Якщо ваша дитина ходить у четвертий клас або старше, ось приклади деяких важливих запитань для вчителя:
  • Як моя дитина справляється з основними завданнями?
  • Чи знаходить моя дитина спільну мову зі своїми однокласниками?
  • З чим моя дитина справляється легко? Що викликає труднощі?
  • Чи потребує моя дитина додаткових занять з якогось предмета?
  • Чи завжди моя дитина виконує домашні завдання?
  • Чи проходила моя дитина за останній рік контроль оволодіння знаннями, чи були перевірки рівня успішності, чи були які-небудь професійно-орієнтовані тести?
  • Чи помітили ви якісь зміни в навчанні? За останній рік знання дитини покращились чи погіршились?
Якщо є якісь проблеми
Якщо дитину ображають однокласники або знизилась її успішність, дуже важливо її підтримати.
  • Порозмовляйте зі своєю дитиною. Попросіть пояснити проблему з її точки зору й обов'язково підтримуйте її протягом усього часу, доки буде вирішуватися це питання.
  • Домовтеся про зустріч з учителем та обговоріть з ним усі проблемні моменти. За необхідності ви можете привести із собою когось для підтримки.
  • Налаштуйтесь на оптимістичний лад. Завжди пам'ятайте, що у вас й у вчителя є головне завдання – допомогти дитині.
  • Пам'ятайте, що ви справжній знавець своєї дитини, ви знаєте її краще, ніж усі інші.
  • Ставте запитання. Не бійтеся ставити запитання та просити про додаткову інформацію. Ви маєте повне право знати всі аспекти, що стосуються освіти вашої дитини.
Завдання всього суспільства полягає в тому, щоб виростити здорову, турботливу й відповідальну дитину. У школі таке суспільство представлено батьками, учителями та усіма працівниками школи, які розуміють, що їхнє головне завдання – працювати разом, підтримувати й направляти розвиток вашого сина чи доньки. Підтримуйте свою дитину. Налагоджені стосунки між батьками та вчителями є запорукою її успіху у школі.
Так, бути батьками – непросте завдання, але немає нічого складного в тому, щоби попросити допомоги. Не бійтеся звертатись по допомогу!

Як спонукати дитину до творчості ?

Способи, якими батьки в захоплюючій формі можуть спонукати дитину до творчості


     Спритність, винахідливість, кмітливість – усе це вміння вирішувати завдання різними нетривіальними способами, використовуючи при цьому своє творче мислення. У процесі розвитку винахідливості діти вчаться довіряти власній інтуїції та унікальним здібностям. Вони набувають позитивного ставлення до вирішення проблем. А тому винахідливі діти виростають упевненими і працьовитими людьми. Також важливо й те, що вони набувають здатності насолоджуватись радощами, які пропонує їм життя.



     Здатність проявляти винахідливість виходить з наших неабияких розумових можливостей. Креативність, як урожай, можна «зібрати» тільки з добре підживленого (добре розвиненого) поля – мозку. Для цього знадобиться тісна взаємодія спадковості (генетичних передумов) і чуйності дорослих, які бажають розвивати та стимулювати своїх дітей. При правильно створених «тепличних» умовах прекрасні квіти креативності розквітають природним чином, вони є вираженням краси й потенціалу людського духу!

     Якщо ми виховуємо дітей досить хоробрими, щоби бути творчими, ми подаруємо їм те, чого не купиш за гроші. Тому скористайтесь наступними порадами, і ви посієте в уяві вашої дитини прекрасне насіння. Незабаром ви зможете насолодитися плодами своїх прагнень і зусиль, і, можливо, ваш урожай буде нескінченним.

Поради для заохочення до творчості

  • Заохочуйте допитливість дітей і пошук відповідей. Виходячи з цього, для батьків одним з найкращих способів відповісти на запитання дитини будуть такі слова: «Я не знаю. Як ти думаєш, як нам знайти відповідь?».
  • Не придушуйте й не гальмуйте прагнення до творчості надто великою кількістю іграшок фабричного виробництва. Стримуйтесь і не купуйте дітям черговий іграшковий персонаж, який з'являється в магазинах після виходу нового фільму чи мультфільму; тоді винахідливість отримає благодатний простір і зможе повноцінно розвиватись. Ляльки – так, вони можуть бути модними й актуальними, але не пробуджують уяву дитини, не спонукають до фантазії, адже вони приходять до нас уже в готовому завершеному вигляді. Фабрично зібрані іграшки позбавляють дітей можливості думати самостійно.
  • Надавайте значення різноманітності ідей і думок. Стимулюйте «мозковий штурм», підкреслюючи: «Звісно, це всього лише один зі способів поглянути на дану річ» або «Яка хороша ідея, я ніколи не думала про це раніше. Давай спробуємо».
  • Заохочуйте осягнення чогось нового. Робіть конкретні мотивуючі коментарі, наприклад: «Як цікаво! Ти створив з кубиків таємний прохід» або «Той спосіб, яким ти змішала різні відтінки зеленого, малюючи листя, зробив дерево неймовірно реалістичним!».
  • Уникайте того, щоб соромити чи бентежити дітей, які експериментують, використовуючи метод проб і помилок. Не кажіть: «І що це ти таке мав на увазі?». Замість цього підтримайте дитину: «Якщо це не спрацювало, не страшно, спробуй щось інше, і в тебе обов'язково вийде». Заохочуйте розумний ризик, він буде живити творчість вашого малюка.
  • Стимулюйте уяву, самостійність і незалежність мислення, ставлячи запитання в якості супроводу певної діяльності. Коли разом реалізуєте якісь дитячі ідеї, не кажіть дітям, що саме треба зробити, нехай вони самі подумають над цим. Наприклад, коли робите годівницю для птахів, скажіть: «Цікаво, а як запобігти висипанню насіння кукурудзи й соняшника з годівнички? Що б запропонував ти?».
  • Чиніть опір перфекціонізму. Не виконуйте за дитину її шкільне завдання тільки тому, що ви можете зробити його краще або швидше (звісно, можете!). А також чиніть опір бажанням додати останній штрих у вже виконану роботу, щоби зробити її ідеальною. Поважайте процес навчання, який відбувається під час вирішення завдання. Цей процес набагато важливіше, ніж кінцевий результат. Під час практики й результат стане досконаліше.
  • Уникайте некоректних фраз і негативних висловлювань. Критичні коментарі нищать творчі експерименти. Чи не вимовляєте ви такі фрази, як: «Ні, це зовсім не так, як ти робиш, ось дай, я сама зроблю»,«Це ніколи не спрацює» або «Ти хоч коли-небудь можеш зробити щось нормально?».
  • Проявіть повагу до творчої праці. Прикріпіть дитячі оповідання або малюнки на холодильник чи стіну. Ще діти люблять бачити плоди своєї праці на робочих місцях своїх батьків.
  • Уникайте невтішних порівнянь між роботами братів і сестер та їхніми талантами. Будь ласка, не кажіть щось на зразок: «Ти, звісно, не зможеш розповісти історію так само добре, як твій брат» або «Чому ти не можеш намалювати гарну картинку, як твоя сестра?! Ти використовуєш такі похмурі кольори».
  • Заохочуйте винахідливий гумор. Гумор допомагає дітям відчувати радість від творчих можливостей свого розуму. Смійтесь якомога частіше й ніколи не соромтесь казати: «Ой, я зараз лусну зі сміху!».
  • Полегшіть гру, не нав'язуйте дітям своє бачення. Діти здатні відчути неймовірну підтримку батьків, коли ті опускаються на підлогу (на килим) і грають разом з ними на рівних. Під час гри слідуйте за своєю дитиною, як за лідером. Гра повинна бути вашим парним танцем, а не концертом, на якому ви – єдиний диригент.
  • Грайте в ігри, в яких можуть бути різні варіанти відповідей. Включіть у гру запитання «А якщо?». «А якщо ми захочемо побудувати замок з піску? Що мені зробити, щоби пісок краще склеювався?», «А якщо нам розробити конструкцію нашого замка, що ми можемо для цього використовувати?».
  • Грайте у фантазійні гри. Наприклад, запропонуйте дитині придумати спосіб, як побудувати будинок, висадившись на Місяці. Або скласти списки всіх неординарних способів, за допомогою яких можна використовувати повсякденні побутові предмети, наприклад, граблі або міксер. Навчіться отримувати величезне задоволення від химерних і навіть трохи безглуздих відповідей!
  • Грайте в ігри-перевтілення. Наприклад, уявіть, що ви мавпа. Або прикиньтесь машиною-газонокосаркою, машиною для приготування соку або лопатями вентилятора! Не бійтесь найнесподіваніших пропозицій.
  • Забезпечте безпечне і зручне місце, де діти можуть використовувати різноманітні художні матеріали. Запропонуйте їм папір і картон, кольорові олівці, крейду, фломастери, клей, наклейки, пальчикові фарби, глину тощо.
  • Виготовте саморобні інструменти і влаштуйте концерт. Приймайте всі запропоновані дитиною музичні композиції. Звільніть місце для того, щоб діти мали можливість вільно рухатися, щоб найенергійніші в повному обсязі могли показати свою майстерність і витонченість.
  • Придумайте смішну сімейну історію. Нехай одна людина починає сюжет, а потім наступна додає до нього щось своє, потім наступна і так по колу, до самого епілогу. Чим більше несподіваним та абсурдним буде сюжет, тим більше він принесе вам задоволення та веселощів!
  • Змінюйте з дитиною закінчення відомих історій. Наприклад: «Як інакше могла закінчитись казка «Троє поросят»? Як ти думаєш?».
  • Грайте з дітьми в різні інтелектуальні ігри. Це можуть бути тематичні жарти або каламбури. Придумуйте аналогії або асоціації, це теж весело. Наприклад, дуже добре пробуджується творча думка у відповідь на те, коли дітям пропонується визначити, чим схожі годинник і сова, або перерахувати, що спільного в кішки й комп'ютера.