«Зачарований Тернопіль» -

персональна виставка

Володимира Шумила

   Творча  група «Удін і компанія» презентувала  виставку мистецьких творів  «Зачарований Тернопіль» тернопільського художника – майстра олійного живопису, фотохудожника, педагога, майстра народної творчості України Володимира Шумила.

   Лауреат багатьох мистецьких премій представив 28 робіт, жодна з яких не підписана.

   «Для кожного художника нова виставка – це етап прожитого життя. Хочу, щоб кожен сам впізнавав ці чарівні куточки Тернополя і подумки давав підпис побаченому на полотнах. Хотів передати людям цю красу, яку я бачу навколо себе тут, у рідному місті, де я народився, де пройшло моє дитинство, де проходять мої роки, - сказав, звертаючись до гостей виставки Володимир Шумило.

     В. Шумило народився 25 травня 1960 року в Тернополі. Коли був ще немовлям, його батьки якийсь час вимушено мешкали в художній майстерні. Справа в тому, що на вулиці Микулинецькій на початку шістдесятих стався потоп. Хату, де жила родина, теж підтопило. Тому батьки пана Володимира разом із двома дітьми на якийсь час перебралися до художньої майстерні, де їм виділили кімнатку. Згодом, коли пан Шумило виявив бажання бути художником, його мати жартувала, що він, мабуть, у тій майстерні фарб нанюхався. 

    Підлітка зачарували картини Любов до малювання прийшла до Володимира Шумила ще з дитинства. Будучи 15-річним юнаком, він випадково зайшов у приміщення Катедрального собору, де тоді діяла картинна галерея. 

  - З того часу минуло багато  років, а я й досі пам'ятаю ті картини, котрі там експонували, - каже пан Володмир. - Я був просто зачарований роботами Ігоря Бортника, Григорія Миколишина і Дмитра Стецька. Вони й досі стоять у мене перед очима. 

    Ще з дитинства майбутній художник серйозно займався спортом. Греко-римській боротьбі він присвятив сім років свого життя. Проте його вабили художні полотна, тому у вільний час завжди відвідував картинну галерею. - Окрім спорту, я захоплювався й нумізматикою, але все ж малювання перемогло, - зізнається живописець.  

     Щоразу, як тільки пан Володимир починає малювати, відчуває захоплення. Узявшись за пензель, не випускає його з рук упродовж шести-восьми годин.     "Картина має нести позитив" Кожна робота, на думку пана Шумила, має певну енергетику, що передається від художника до глядача.

    - Я ніколи не намалюю картини в темних тонах, оскільки для мене вона не несе позитиву, - каже митець.

   - Прагну, щоб кожен мій твір був радісним і сонячним. Хочу, аби людина, придбавши його, отримувала естетичне задоволення. З тієї ж причини пан Володимир не може копіювати чиїсь полотна і вкладати в них частину своєї душі.

                               Особливі місця Тернополя – очима Майстра

   Тернопільський замок, Надставна церква, Набережна, вулиця Сагайдачного, бульвар Шевченка, міські парки – усе це добре відомі місця кожному жителю Тернополя. Та для тернополянина Володимира Шумила вони особливі.

    Він, як ніхто інший, бачить красу рідного міста та відтворює її у художніх полотнах . Володимир Шумило – майстер живопису – він помічає те, чого інші можуть не бачити, чудово показує гру світла і тіні, вміло використовує яскраву кольорову гамму.

– Коли малюю Тернопіль, то відтворюю все так, як є, достовірно, – каже Володимир Шумило.

 – І зараз на моїх давніх роботах можна побачити те, чого вже немає.

Наприклад, колись на колонах біля озера були тумби з декоративними чашами. Та місто весь час змінюється, і невідомо, яким воно буде за день чи рік.

    А так у живописних роботах усе зафіксовано. Є у мене зображення центральних вуличок, Надставної церкви, Тернопільського замку, парку Національного відродження. Якось вранці я переходив через цей парк з «Баму» на «Східний», і в був зачарований тим, що побачив: ніби в лісі опинився.

   Не думав, що в цьому парку можна щось цікаве знайти, а коли побачив дерева у вранішньому світлі, то мені захотілося відтворити такий сюжет на полотні.       

  Ще один мій «коник» – це вода. Вона є на багатьох картинах. Я, скільки років малюю, стільки і вчуся.

    Бо так є. Художник поки малює, доти і вчиться, бо не може бути так, що закінчив мистецький заклад – і ти вже художник.

    Ти художник на місяць, а далі – доводь, що художник. Щоб малювати треба бути фанатом.

    Зі ста тих, хто закінчує спеціалізовані заклади може з десять залишитись художниками.

Сюжети у картинах Володимира Шумила часто повторюються, але вони завжди різні. Один і той же об’єкт може бути зображений у різні пори року, зранку або ввечері, за певних настроїв самого автора.

   Тому кожне полотно є іншим, але завжди у ньому присутня краса.

( За матеріалами Ольги Трач) 

 

  Особливою синівською любов’ю до Тернополя  пронизана вся живописна творчість художника, присвячена темі Тернополя.

   В.Шумилу притаманне особливе бачення  міста , в якому настало його світлоносне творче акме.

    Відкриття персональної виставки – яскраве підтвердження всезагального визнання тернополянами таланту Володимира Шумила.

     Заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра зауважив, що мистецтво Володимира Шумила зрозуміле і доступне різним поколінням, воно причаровує кожного.

    Ольга Похиляк, начальник міського управління освіти та науки закцентувала увагу присутніх на тому, що це дуже добре, що Володимир Шумило відкрив свою виставку саме у навчальному закладі,  де щодня сотні дітей матимуть можливість знайомитися із його творчістю.

 

   Було на відкритті виставки і багато шанувальників мистецького таланту добре знаного у Тернополі художника. Серед них - відомий меценат, віце-президент з питань регіонального співробітництва Міжнародної Торгової Палати ( ICC Ukraine) Тарас Демкура, який побажав, щоб Володимир Шумило ще довго творив і залишав на своїх полотнах багато  куточків нашого міста, області та України.

 Заслужений художник України Євген Удін сказав, що Володимир Шумило – унікальний митець. Адже, мало хто знає, що його найбільша картина має двадцять п’ять квадратних метрів, а найменша – розміром у сірникову коробочку. Це свідчить про багатогранні творчі можливості митця. 

    Відкриття виставки супроводжувалося слайдами, музичним тлом, що надавало мистецькій імпрезі особливу душевну атмосферу.

(За матеріалами О.Сарматського)