Особливості викладання 
дисциплін художньо-естетичного циклу 

у 2016-2017 н.р.

Предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані не тільки на естетичне виховання учнів, а завдяки впливу на емоційно-чуттєву сферу через образний зміст творів мистецтва вони здатні ефективно впливати на   формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.

У 2016/2017 навчальному році вивчення предметів художньо-естетичного циклу здійснюватиметься за такими програмами:

у 5 – 8 класах за навчальною програмою «Мистецтво. 5 – 9 класи». Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013;

у 9 класі – за програмою «Художня культура. 9 клас». – К.: Ірпінь: Перун, 2005;

у 10 – 11-х класах – за програмами «Художня культура» рівню стандарту, академічного та профільного рівнів.

Програми розміщені на офіційному сайті МОН: (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);

Навчальна програма «Мистецтво. 5-9 класи» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новикова, Н. Овіннікова) включає три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та інтегрований курс «Мистецтво».

Цілісна структура програми передбачає наскрізний тематизм та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу. У 5–му класі учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва, у 6–му класі – палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв, у 7–му класі – новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства. У 8 – 9 класах учні опановуватимуть стилі та напрями мистецтва.

Наголошуємо, що для формування в учнів мистецьких компетентностей та реалізації практико-орієнтованого компоненту змісту програми предмети художньо-естетичного циклу: музичне мистецтво, образотворче мистецтво, інтегровані курси «Мистецтво» та «Художня культура» мають викладати вчителі зі спеціальною мистецько-педагогічною освітою (вчитель музичного та образотворчого мистецтва, художньої культури). Успіх викладання залежить від вільного володіння термінологією,  досконалим знанням творів мистецтва.

У процесі викладання інтегрованого курсу “Мистецтво” слід реалізувати наступні мистецькі компетентності:

пізнавальні: вміння бачити красу оточуючого світу, шедеврів українського та світового мистецтва;

комунікативні: розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування;

інформаційні: репродукції творів мистецтва, відеоподорожі музеями України та світу, конертними залами, театрами тощо.

Упродовж навчання у 8 класі, відповідно до навчальної програми учні загальноосвітніх навчальних закладів опановуватимуть особливості стилів і напрямів мистецтва минулого (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс (І семестр); бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм (ІІ семестр), у процесі чого засобами різних видів мистецтва розкриватиметься тема року.

Особливістю навчальної програми є варіативність художнього  змісту: кожен учитель може творчо ставитися до змісту, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні та інші види завдань для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку. Окрасою уроків інтегрованого курсу “Мистецтво” буде звернення до шедеврів античного мистецтва: Колізей (одне із семи нових чудес світу), Тріумфальна арка в Римі, місто Херсонес (одне із семи чудес України) тощо.

Вивчення музичного мистецтва Київської девжави базується на ознайомленні з київським знаменним розспівом, творами Івана Карабиця (опера-ораторія «Київські фрески»), Валерія Кікти (”Фрески Софії Київської”).

У 5 – 7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, у процесі чого відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо.

У 8 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, насамперед, у музичній та художній діяльності, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі чи малюванні, конструюванні тощо, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою, а саме:

Наприкінці 8 класу учень виявляє здатність:

•        інтерпретувати зміст творів  мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;

•        розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;

•        застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;

•        висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах,  виконувати проекти з мистецтва;

•        здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали».

Саме тому важливо не перетворити курс «Мистецтво» у 8 класі в суто інформативний, не перевантажувати учнів зайвою інформацію, а наповнити його завданнями художньо-практичного спрямування. Для цього навчальною програмою передбачено виконання учнями практичних завдань, зокрема пошукового (мистецькі проекти) та творчого (виконання живописних та графічних композицій, театралізацій тощо) характеру.

Важливого значення слід приділяти застосуванню на уроках інтегративних художньо-педагогічних технологій, методів і прийомів стимулювання асоціативно-образного мислення (міжвидових мистецьких паралелей, аналогій, порівнянь тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва, насамперед музичного і образотворчого.

Мистецькі аналогії: музика-література-скульптура-кіномистецтво:

музичні твори: Петро Чайковський-увертюра-фантазія “Ромео і Джульєта”, Сергій Прокоф”єв- балет “Ромео і Джульєтта”, мюзикл Леонарда Бернстайна “Вест-Сайдська історія”;

література: Вільям Шекспір-”Ромео і Джульєта”;

скульптура: пам”ятник Джульєті  Капулетті  у м. Верона (Італія);

кіномистецтво: українські Ромео і Джульєта-Іван і Марічка у фільмі Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”.

На уроках предметів художньо-естетичного циклу доцільно  застосовувати інтерактивні, проблемно-евристичні, комп’ютерні технології; стимулювати пошук учнями в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду.

Особливої уваги заслуговує вивчення мистецтва із використанням електронних видів навчання, що дозволяє учням при наявності Інтернет- зв’язку та індивідуального гаджету миттєво відвідати віртуальний концерт зал, щоб послухати виступ видатного співака чи оркестр,  насолодитися шедевром живопису або споглядати скульптурні шедеври видатних музеїв світу, познайомитися із творчістю композитора чи виконавця через переглянути мистецький фільм, презентацію, ролик тощо.

Електронний підручник або електронна складова сучасного підручника інтегрованого курсу являє собою електронний освітній ресурс комплексного призначення, що забезпечує безперервність і повноту процесу навчання, надає теоретичний матеріал, забезпечує тренувальну навчальну діяльність і контроль рівня знань, а також інформаційно-пошукову функцію, яка має комп’ютерну візуалізацію, сервісні функції та умови інтерактивного зворотного зв’язку. Для транслювання електронного підручника на уроках  мистецтва може застосовуватися не тільки комп’ютер, ноутбук, але й планшети та телефони великих діагоналей або електронні книги. Для перегляду підручників на пристроях з операційною системою Android рекомендується використовувати програму EBookDroid, для Windows - WinDJView и Adobe Reader.

Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу, рекомендована МОН, зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.

Методичні рекомендації щодо викладання  предмета

інтегрованого курсу «Мистецтво» у 8 класі

у 2016/2017 навчальному році

У 2016/2017 навчальному році особливу увагу варто приділити підготовці вчителя до викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8-9 класах.

У 8 класі, відповідно до чинної програми, учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів.

Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика). Окрім внутрішньої галузевої інтеграції доцільно використовувати міжпредметні зв’язки з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технологія», «Здоров’я і фізична культура» та ін. Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу художнього матеріалу.

Педагог має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерії їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні та ігрові завдання для учнів, враховуючи мету уроку, програмні вимоги, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

Упродовж навчання у 8 класі, відповідно до навчальної програми учні загальноосвітніх навчальних закладів опановуватимуть особливості стилів і напрямів мистецтва минулого (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс (І семестр); бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм (ІІ семестр), у процесі чого засобами різних видів мистецтва розкриватиметься тема року.

При вивченні теми “Стиль бароко” пропонується звернути увагу на нааступні музичні твори: “Пори року” Антоніо Вівальді,  ораторії “Самсон” і “Месія” Георга Генделя; архітектурні шедеври: Андріївська церква у Києві, собор святого Юра у Львові, архітектурний ансамбль Цвінгер у Дрездені.  Особливий акцент слід зробити на козацьку добу бароко, якому притаманні вибагливість, химерність, ошатність, складні динамічні форми. 

Важливе значення у слуханні музики варто приділити виконавським колективам: Фрайбурзький бароковий оркестр (Німеччина), Національний ансамбпь солістів "Київська камерата" (Україна) тощо.

Цінним матеріалом для вивчення стилів інтегрованого курсу  “Мистецтво” є музей Богдана і Варвари Ханенків у Києві. Це справжня мистецька скарбниця нації.

Оригінальність вивчення теми “Романтичний стиль” визначається творчістю композиторів  Фридерика Шопена (жанр інструментальної балади), Франца Шуберта (вокальні балади), Ференца Ліста (симфонічні поеми “Мазепа”, “Прометей”), Михайла Калачевського (“Українська симфонія”).

У 8 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через  сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, насамперед, у музичній та художній діяльності, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі чи малюванні, конструюванні, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою, а саме:

«наприкінці 8 класу учень виявляє здатність:

• інтерпретувати зміст творів  мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;

• розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;

• застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;

• висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти з мистецтва;

• здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали».

 Загальна тематична структура нової програми

 «Мистецтво»  у 8 класі

Клас	Тема	Кількість годин на тиждень
		Музичне  мистецтво	Образотворче мистецтво	Інтегрований курс «Мистецтво»
		Інтегрований курс «Мистецтво»
8	Мистецтво в культурі минулого	1

Тематична структура програми інтегрованого курсу

 «Мистецтво» (8 клас)

35 год на рік (1 год на тиждень), з них 4 год – резервний час

Клас	Тема року	Теми
8	Мистецтво в культурі минулого	Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс
		Стилі та напрями мистецтва (продовження): бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм

Особливу увагу варто приділити методиці викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8 класі.

Ураховуючи творчий підхід до визначення змісту навчання та можливість самостійного вибору вчителем мистецьких творів для сприймання і виконання у 8 класі, педагогу інтегрованого курсу «Мистецтво» потрібно здійснити календарно-тематичне планування за обраним підручником, в якому більшість форм і методів роботи залишається за вибором учителя. Підручник лише тільки зорієнтовує педагога в змісті матеріалу та подає палітру мистецьких творів для вивчення. Технологія ж проведення уроку, складання сценарію уроку, вибір доцільних форм і методів роботи з мистецькими творами залишається пріоритетом сучасного педагога.

Серед розмаїття типів уроків інтегрованого курсу «Мистецтво» рекомендується надати перевагу комбінованому уроку з елементами інтеграції, а також уроку уведення в тему, поглиблення в тему, урокам закріплення і узагальнення знань та підсумковому контрольному уроку (з підготовленим тематичним оцінюванням навчальних досягнень учнів).

Серед нетрадиційних типів уроків особливу увагу слід приділити проведенню уроків-екскурсій (“Храми України”), уроків-подорожей (“Перлини барокової архітектури Тернопілля”), уроків-вікторин (”Чарівні мелодії ріхних епох”, уроків-проектів (“Мистецькі традиції Тернопільщини: через призму часу”) , уроків-дискусій (“Збережемо мистецьке минуле України”).

У центрі кожного уроку мистецтва залишається твори мистецтва та характеристика типових рис певного стилю мистецтва. Варто звернути увагу на засвоєння учнями основних знань з теорії мистецтва в межах зазначених стилів.

Перевагою в роботі вчителя повинні стати практичні і творчі форми роботи: практичні творчі завдання до вивчення архітектури, скульптури, живопису певного стилю, декоративного, музичного і театрального мистецтва.

Серед типів практичних завдань необхідно приділити увагу виконанню індивідуальних завдань – замальовкам, нарисам, малюнкам, ліпленню, розпису, а також музичне сприймання, виконання пісень, інсценізація та відео-переглядам, віртуальним подорожам.

До видів актуалізації опорних знань школярів можна віднести:

- усні види робіт: індивідуальні, парні, групові, колективні (доповідь, розповідь, захист проекту);

- письмові види робіт: есе, міні-твір, робота з таблицями, схемами, виконання вправ, тестів, відповіді на запитання;

- творчі форми: ребуси, кросворди, загадки, замальовки, вірші, інсценізації, театральні міні-постановки, міні-театри, передачі тощо.

Форми роботи з підручником: робота з текстами або ілюстраціями, відповіді на запитання або виконання творчих завдань, зазначених в підручнику, робота із словником, дослідницька, пошукова, творча робота, виконання проектів тощо.

Особливу увагу приділяємо навчанню мистецтву із використанням електронних видів навчання, що дозволяє учням за наявності Інтернет-зв’язку та індивідуального гаджету миттєво відвідати віртуальний концерт-зал, щоб послухати виступ видатного співака чи оркестр, насолодитися шедевром живопису або споглядати скульптурні шедеври видатних музеїв світу, познайомитися із творчістю композитора чи виконавця через перегляд мистецького фільму, презентації, ролика.

Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу, рекомендована МОН, зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» тощо.

(Саранчук Н. Р., методист з художньо-естетичних дисциплін

лабораторії розвивальних дисциплін ТОКІППО)