Методичні рекомендації щодо організації роботи

груп продовженого дня у 2016-2017 н.р.

         

      Правильно організована робота в групі продовженого дня дає можливість гармонійно об'єднати навчання і виховання; організувати позаурочну діяльність та дозвілля дітей відповідно до їх інтересів і бажань; надати їм кваліфіковану допомогу у виконанні домашніх завдань; запобігати дитячій бездоглядності та безпритульності, що особливо важливо саме зараз, в час масового перебування батьків на заробітках за межами України, в час  нестабільної обстановки всередині самої країни.

                                  Групи продовженого дня організовуються та функціонують відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки України:

·        Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. № 1121

·        Інструктивно-методичний лист МОНУ № 1/9-503 від 18.07.2013 р. «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу»

·        Інструктивно-методичний лист МОНУ №1/9-446 від 05.09.2014 р. «Про функціонування груп продовженого дня у загальноосвітніх навчальних закладах».

                   Враховуючи реформи в освіті і ті зміни, що відбудуться в початковій школі уже в цьому навчальному році, необхідно ознайомити вихователів ГПД, які працюватимуть з учнями початкових класів, з наказом МОН України  від 05.08.2016р № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів» та з наказом  МОН України  від 19.08.2016  №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи».

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

Основними  завданням роботи групи продовженого дня є:

·  формування гармонійної особистості кожного учня завдяки морально-

етичному, художньо-естетичному, національно -патріотичному родинно-сімейному, екологічному, трудовому вихованню;

·  зміцнення здоров’я учнів та забезпечення правильного фізичного розвитку за допомогою фізкультурно-оздоровчих заходів;

·  згуртування дитячого колективу, виховання почуття взаємодопомоги, інтересу до навчальної діяльності, розвиток творчих здібностей, доброзичливості;

·  виховання учнів за допомогою особистісно орієнтованого підходу до кожного з них;

·  формування навичок систематичної самостійної роботи, вміння застосовувати раціональні прийоми роботи над завданнями з різних навчальних предметів;

·  розвиток вміння планувати та ефективно використовувати свій вільний час.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ГПД

      Зарахування до ГПД  (а також відрахування) відбувається за наказом директора навчального закладу на підставі заяви від батьків або осіб, які їх замінюють. Заяви  приймаються до 5 вересня поточного року.

Комплектування груп може здійснюватися:

·        з учнів одного класу (клас – група);

·        з учнів двох або кількох класів (збірна група);

·        з учнів різних класів (різновікова група), але не більше чотирьох вікових категорій;

·        склад учнів кожної групи  не повинен перевищувати 30 осіб.

Рекомендується на початку вересня  провести  загальношкільні батьківські збори, анкетування батьків, щоб врахувати їхні побажання. Після уточнення кількості дітей у ГПД визначити, у яких приміщеннях буде організовано роботу цих груп. З'ясувати, зокрема, такі питання:

·        створення безпечних умов життєдіяльності учнів;

·        створення безпечних умов праці;

·        дотримання санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил та норм;

·        створення розвивального середовища.

      Вивчаючи стан  приміщень для ГПД,  врахувати рекомендації, надані листом Міністерства освіти і науки України «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу» від 18.06.2013 № 1/9-503 . Врахувати також обов’язкову наявність ігрової кімнати чи ігрового куточка для учнів початкових класів.

    Для повноцінного функціонування ГПД,  скласти  режим роботи ГПД, продумати  організацію харчування і відпочинку учнів, в тому числі денного сну для першокласників  відповідно до вимог чинного законодавства, закріпити  вихователів за ГПД, затвердити  план їхньої роботи.

На початку нового навчального року керівник  навчального закладу наказом затверджує склад ГПД і прізвища вихователів, які проводитимуть роботу з дітьми.

Тривалість перебування учнів у групі продовженого дня становить 6 годин на день.  За необхідності батьки можуть подавати відповідні заяви для зменшення часу перебування дітей у групі. Крім того, на підставі заяв батьків вихователі ГПД можуть відпускати дітей додому у зручний для батьків час в супроводі дорослих (родичів, старших учнів, інших осіб, вказаних у заяві). Якщо за заявою батьків дитині дозволено залишати ГПД і самостійно добиратися додому після закінчення занять, то відповідальність за здоров’я і життя дитини несуть батьки.

        ПРО РЕЖИМ РОБОТИ ГПД

      Режим роботи ГПД розробляє заступник директора з навчально-виховної  роботи спільно з вихователем відповідно до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затверджених постановою Головного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63. Режим роботи ГПД обов’язково погоджує педагогічна рада і затверджує керівник навчального закладу.

      Як правило, режим роботи групи продовженого дня повинен включати такі елементи:

·        спортивна година;

·        прогулянка;

·        самопідготовка (у першому класі – це заняття розвивального характеру);

·        виховна година;

·        заняття за інтересами;

·        суспільно-корисні справи;

·        ігри на свіжому повітрі.

       Тривалість кожної частини залежить від віку дітей. Рухова активність молодших школярів повинна займати близько половини всієї тривалості продовженого дня. Їй присвячується спортивна година, прогулянки (у першому класі їх повинно бути дві, тривалістю не менше 1,5-2 години), фізкультхвилинки й паузи під час проведення самопідготовки, ігри на свіжому повітрі.

       Спортивна година суттєво повинна відрізнятися від занять з основ здоров'я і фізичної культури, які строго регламентуються та на яких учні оволодівають програмовим матеріалом. Мета такої години - активний відпочинок дітей. Вона заповнюється іграми, в яких учні можуть проявити ініціативу, самостійність, дисциплінованість. Якщо у розкладі занять останнім уроком було заняття з фізичної культури, то спортивну годину можна не проводити.

       Прогулянка - одна із форм активного відпочинку дітей. На прогулянках можуть вирішуватись як пізнавальні, так і виховні завдання. Найпоширенішою формою організації прогулянок є екскурсії. Тематика екскурсій може бути найрізноманітнішою. Здебільшого вона залежить від місцевих особливостей, сезонного характеру, бажань учнів.

       Організовуючи заняття самопідготовки, слід враховувати, що відповідно до Листа Міністерства освіти і науки України "Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи" за №1/9-468 від 28.12.2001 року домашні завдання учням першого класу не задаються. Тому заняття самопідготовки в першому класі замінюються заняттями розвивального характеру: дидактичні ігри, розгадування ребусів, кросвордів, інші цікаві завдання, що сприяють розвитку пізнавальних здібностей першокласників. Також необхідно врахувати дані досліджень гігієністів та фізіологів, які свідчать про те, що перший максимальний рівень фізіологічних показників працездатності припадає на ранкові години (з 9.00 до 11.00). До 14.00 відзначається зниження працездатності. Вдруге протягом дня працездатність підвищується з 15.00 до 17.00, після чого відбувається інтенсивний спад, гальмування в нервових клітинах головного мозку. Знаючи це, варто спланувати в продуктивний час заняття самопідготовки для учнів 2-4 класів, які вимагають від дітей зосередженості, самостійності, відповідальності.

       Слід дотримуватися норм, відведених на виконання домашніх завдань. Учням другого класу на виконання домашніх завдань відводиться  не більше 45 хв, третього - 1 год 10 хв, четвертого - 1 год 30 хв. Вихователь під час самопідготовки є організатором і керівником самостійної навчальної діяльності учнів. Разом з тим він зобов'язаний  надавати кваліфіковану конкретну індивідуальну допомогу тим школярам, які її потребують. Форми індивідуальної допомоги можуть бути різними, зокрема -  запропоновані учням пам'ятки, алгоритми, схеми-опори, вказівки, підказки, не виключено і пояснення тощо. Головне - така допомога повинна підводити школярів до розуміння програмового матеріалу.

       Для учнів, яким потрібна допомога під час роботи, вихователем можуть бути створені групи консультантів з двох-трьох учнів, які добре знають даний матеріал. При цьому роль вихователя повинна залишатися організуючою і спрямовуючою.

       Наявність словників і довідників на партах під час самопідготовки привчає учнів до самостійного їх використання. Така організація самопідготовки сприяє формуванню в молодших школярів навичок самостійності.

       Виконання письмових домашніх робіт обов'язково перевіряється вихователем, але здійснюється вербальне оцінювання виконаної учнем роботи.

                          Важливим елементом режиму групи продовженого дня є проведення занять за інтересами. Організація таких занять передбачає роботу учнів (за вибором) у найрізноманітніших гуртках, що працюють у школі чи позашкільних навчальних закладах, роботу в бібліотеці чи ігрову діяльність.

                          Доцільно організована діяльність молодших школярів у групі продовженого дня сприятиме гармонійному поєднанню навчання й виховання, організації позаурочної діяльності та дозвілля відповідно до інтересів і побажань кожної дитини.

         Враховуючи те, що більшість вихователів ГПД в загальноосвітніх навчальних закладах нашої області працює з  неповним тижневим навантаженням (0,75  чи 0,5), а отже і тривалість перебування учнів у ГПД скорочується, при складанні режиму потрібно врахувати, що час, відведений на обід (30 хв) та  самопідготовку (тривалість залежить від класу навчання) не слід скорочувати. Можна об’єднати прогулянку із спортивною годиною. Слід пам’ятати, що приступати до виконання домашніх завдань рекомендується не раніше, як  мінімум через  півтори години після уроків.

ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЕМ

      Плануючи  виховну роботу, слід взяти за основу  Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (додаток до Наказу МОН України від 16.06.2015р. № 641) та  Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (Наказ МОН України № 1243 від 31.10 2011р.). Плани вихователя обов'язково узгоджуються з перспективним планом роботи школи, а  також повинні  доповнювати виховні плани вчителів початкових класів.

         Вихователь складає план роботи на семестр та щоденний план роботи.

        План містить основні завдання на семестр, коротку характеристику колективу групи, відображає організаційну роботу вихователя.

        План роботи вихователя погоджується заступником  директора школи та затверджується директором школи.

                   Особливу увагу при плануванні  слід приділити формуванню у школярів стійких навичок здорового способу  життя, профілактиці шкідливих звичок, патріотичному та громадянському вихованню, розвитку творчих здібностей дітей, духовності, зміцненню моральних засад. Тематику виховних занять слід планувати в найрізноманітніших формах, що передбачають активну участь самих учнів. Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш доцільними є такі форми діяльності: гра-мандрівка («Подорож містами України»), екскурсії («Духовні місця краю»), ігрові вправи, бесіди, усні журнали («Ми – українці», «Стежинами рідного краю») тощо.  Рекомендуємо запланувати проведення заочних подорожей та  екскурсій по Україні, ознайомити з кордонами країни та представити сусідні держави: Україна – Європейська країна. Складовою виховної роботи для учнів молодшого шкільного віку на ГПД може стати підготовка і презентація проектів патріотичного змісту, як наприклад: розповідь про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, котрі перебувають в зоні АТО, вітальних листівок та виробів своїми руками захисникам Вітчизни тощо.

ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ РОБОТИ ГПД

Для забезпечення ефективної роботи ГПД керівник навчального закладу разом зі своїми заступниками складає план внутрішньошкільного контролю, у якому вказує конкретні напрями аналізу і терміни його проведення.

Мета внутрішньошкільного контролю роботи ГПД — визначити якість діяльності ГПД, показниками якої є:

¾             успішність учнів у навчально-виховному процесі;

¾             особистісний розвиток учнів;

¾             їхня вихованість;

¾             взаємодія учнів та вихователів ГПД;

¾             виконання вихователями ГПД своїх посадових обов’язків;

¾             розкриття творчого потенціалу вихователів ГПД;

¾             дотримання вимог безпеки до проведення занять у ГПД;

¾             оцінка батьками роботи ГПД.

Оскільки це плановий контроль, то на початку навчального року слід ознайомити вихователів ГПД із цим планом.

(Мороз Г.П., методист лабораторії

методичного менеджменту ТОКІППО)

Особливості викладання 
дисциплін художньо-естетичного циклу 

у 2016-2017 н.р.

Предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані не тільки на естетичне виховання учнів, а завдяки впливу на емоційно-чуттєву сферу через образний зміст творів мистецтва вони здатні ефективно впливати на   формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.

У 2016/2017 навчальному році вивчення предметів художньо-естетичного циклу здійснюватиметься за такими програмами:

у 5 – 8 класах за навчальною програмою «Мистецтво. 5 – 9 класи». Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013;

у 9 класі – за програмою «Художня культура. 9 клас». – К.: Ірпінь: Перун, 2005;

у 10 – 11-х класах – за програмами «Художня культура» рівню стандарту, академічного та профільного рівнів.

Програми розміщені на офіційному сайті МОН: (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);

Навчальна програма «Мистецтво. 5-9 класи» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новикова, Н. Овіннікова) включає три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та інтегрований курс «Мистецтво».

Цілісна структура програми передбачає наскрізний тематизм та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу. У 5–му класі учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва, у 6–му класі – палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв, у 7–му класі – новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства. У 8 – 9 класах учні опановуватимуть стилі та напрями мистецтва.

Наголошуємо, що для формування в учнів мистецьких компетентностей та реалізації практико-орієнтованого компоненту змісту програми предмети художньо-естетичного циклу: музичне мистецтво, образотворче мистецтво, інтегровані курси «Мистецтво» та «Художня культура» мають викладати вчителі зі спеціальною мистецько-педагогічною освітою (вчитель музичного та образотворчого мистецтва, художньої культури). Успіх викладання залежить від вільного володіння термінологією,  досконалим знанням творів мистецтва.

У процесі викладання інтегрованого курсу “Мистецтво” слід реалізувати наступні мистецькі компетентності:

пізнавальні: вміння бачити красу оточуючого світу, шедеврів українського та світового мистецтва;

комунікативні: розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування;

інформаційні: репродукції творів мистецтва, відеоподорожі музеями України та світу, конертними залами, театрами тощо.

Упродовж навчання у 8 класі, відповідно до навчальної програми учні загальноосвітніх навчальних закладів опановуватимуть особливості стилів і напрямів мистецтва минулого (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс (І семестр); бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм (ІІ семестр), у процесі чого засобами різних видів мистецтва розкриватиметься тема року.

Особливістю навчальної програми є варіативність художнього  змісту: кожен учитель може творчо ставитися до змісту, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні та інші види завдань для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку. Окрасою уроків інтегрованого курсу “Мистецтво” буде звернення до шедеврів античного мистецтва: Колізей (одне із семи нових чудес світу), Тріумфальна арка в Римі, місто Херсонес (одне із семи чудес України) тощо.

Вивчення музичного мистецтва Київської девжави базується на ознайомленні з київським знаменним розспівом, творами Івана Карабиця (опера-ораторія «Київські фрески»), Валерія Кікти (”Фрески Софії Київської”).

У 5 – 7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, у процесі чого відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо.

У 8 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, насамперед, у музичній та художній діяльності, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі чи малюванні, конструюванні тощо, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою, а саме:

Наприкінці 8 класу учень виявляє здатність:

•        інтерпретувати зміст творів  мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;

•        розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;

•        застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;

•        висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах,  виконувати проекти з мистецтва;

•        здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали».

Саме тому важливо не перетворити курс «Мистецтво» у 8 класі в суто інформативний, не перевантажувати учнів зайвою інформацію, а наповнити його завданнями художньо-практичного спрямування. Для цього навчальною програмою передбачено виконання учнями практичних завдань, зокрема пошукового (мистецькі проекти) та творчого (виконання живописних та графічних композицій, театралізацій тощо) характеру.

Важливого значення слід приділяти застосуванню на уроках інтегративних художньо-педагогічних технологій, методів і прийомів стимулювання асоціативно-образного мислення (міжвидових мистецьких паралелей, аналогій, порівнянь тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва, насамперед музичного і образотворчого.

Мистецькі аналогії: музика-література-скульптура-кіномистецтво:

музичні твори: Петро Чайковський-увертюра-фантазія “Ромео і Джульєта”, Сергій Прокоф”єв- балет “Ромео і Джульєтта”, мюзикл Леонарда Бернстайна “Вест-Сайдська історія”;

література: Вільям Шекспір-”Ромео і Джульєта”;

скульптура: пам”ятник Джульєті  Капулетті  у м. Верона (Італія);

кіномистецтво: українські Ромео і Джульєта-Іван і Марічка у фільмі Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”.

На уроках предметів художньо-естетичного циклу доцільно  застосовувати інтерактивні, проблемно-евристичні, комп’ютерні технології; стимулювати пошук учнями в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду.

Особливої уваги заслуговує вивчення мистецтва із використанням електронних видів навчання, що дозволяє учням при наявності Інтернет- зв’язку та індивідуального гаджету миттєво відвідати віртуальний концерт зал, щоб послухати виступ видатного співака чи оркестр,  насолодитися шедевром живопису або споглядати скульптурні шедеври видатних музеїв світу, познайомитися із творчістю композитора чи виконавця через переглянути мистецький фільм, презентацію, ролик тощо.

Електронний підручник або електронна складова сучасного підручника інтегрованого курсу являє собою електронний освітній ресурс комплексного призначення, що забезпечує безперервність і повноту процесу навчання, надає теоретичний матеріал, забезпечує тренувальну навчальну діяльність і контроль рівня знань, а також інформаційно-пошукову функцію, яка має комп’ютерну візуалізацію, сервісні функції та умови інтерактивного зворотного зв’язку. Для транслювання електронного підручника на уроках  мистецтва може застосовуватися не тільки комп’ютер, ноутбук, але й планшети та телефони великих діагоналей або електронні книги. Для перегляду підручників на пристроях з операційною системою Android рекомендується використовувати програму EBookDroid, для Windows - WinDJView и Adobe Reader.

Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу, рекомендована МОН, зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.

Методичні рекомендації щодо викладання  предмета

інтегрованого курсу «Мистецтво» у 8 класі

у 2016/2017 навчальному році

У 2016/2017 навчальному році особливу увагу варто приділити підготовці вчителя до викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8-9 класах.

У 8 класі, відповідно до чинної програми, учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів.

Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика). Окрім внутрішньої галузевої інтеграції доцільно використовувати міжпредметні зв’язки з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технологія», «Здоров’я і фізична культура» та ін. Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу художнього матеріалу.

Педагог має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерії їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні та ігрові завдання для учнів, враховуючи мету уроку, програмні вимоги, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

Упродовж навчання у 8 класі, відповідно до навчальної програми учні загальноосвітніх навчальних закладів опановуватимуть особливості стилів і напрямів мистецтва минулого (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс (І семестр); бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм (ІІ семестр), у процесі чого засобами різних видів мистецтва розкриватиметься тема року.

При вивченні теми “Стиль бароко” пропонується звернути увагу на нааступні музичні твори: “Пори року” Антоніо Вівальді,  ораторії “Самсон” і “Месія” Георга Генделя; архітектурні шедеври: Андріївська церква у Києві, собор святого Юра у Львові, архітектурний ансамбль Цвінгер у Дрездені.  Особливий акцент слід зробити на козацьку добу бароко, якому притаманні вибагливість, химерність, ошатність, складні динамічні форми. 

Важливе значення у слуханні музики варто приділити виконавським колективам: Фрайбурзький бароковий оркестр (Німеччина), Національний ансамбпь солістів "Київська камерата" (Україна) тощо.

Цінним матеріалом для вивчення стилів інтегрованого курсу  “Мистецтво” є музей Богдана і Варвари Ханенків у Києві. Це справжня мистецька скарбниця нації.

Оригінальність вивчення теми “Романтичний стиль” визначається творчістю композиторів  Фридерика Шопена (жанр інструментальної балади), Франца Шуберта (вокальні балади), Ференца Ліста (симфонічні поеми “Мазепа”, “Прометей”), Михайла Калачевського (“Українська симфонія”).

У 8 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через  сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, насамперед, у музичній та художній діяльності, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі чи малюванні, конструюванні, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою, а саме:

«наприкінці 8 класу учень виявляє здатність:

• інтерпретувати зміст творів  мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;

• розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;

• застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;

• висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти з мистецтва;

• здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали».

 Загальна тематична структура нової програми

 «Мистецтво»  у 8 класі

Клас	Тема	Кількість годин на тиждень
		Музичне  мистецтво	Образотворче мистецтво	Інтегрований курс «Мистецтво»
		Інтегрований курс «Мистецтво»
8	Мистецтво в культурі минулого	1

Тематична структура програми інтегрованого курсу

 «Мистецтво» (8 клас)

35 год на рік (1 год на тиждень), з них 4 год – резервний час

Клас	Тема року	Теми
8	Мистецтво в культурі минулого	Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс
		Стилі та напрями мистецтва (продовження): бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм

Особливу увагу варто приділити методиці викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8 класі.

Ураховуючи творчий підхід до визначення змісту навчання та можливість самостійного вибору вчителем мистецьких творів для сприймання і виконання у 8 класі, педагогу інтегрованого курсу «Мистецтво» потрібно здійснити календарно-тематичне планування за обраним підручником, в якому більшість форм і методів роботи залишається за вибором учителя. Підручник лише тільки зорієнтовує педагога в змісті матеріалу та подає палітру мистецьких творів для вивчення. Технологія ж проведення уроку, складання сценарію уроку, вибір доцільних форм і методів роботи з мистецькими творами залишається пріоритетом сучасного педагога.

Серед розмаїття типів уроків інтегрованого курсу «Мистецтво» рекомендується надати перевагу комбінованому уроку з елементами інтеграції, а також уроку уведення в тему, поглиблення в тему, урокам закріплення і узагальнення знань та підсумковому контрольному уроку (з підготовленим тематичним оцінюванням навчальних досягнень учнів).

Серед нетрадиційних типів уроків особливу увагу слід приділити проведенню уроків-екскурсій (“Храми України”), уроків-подорожей (“Перлини барокової архітектури Тернопілля”), уроків-вікторин (”Чарівні мелодії ріхних епох”, уроків-проектів (“Мистецькі традиції Тернопільщини: через призму часу”) , уроків-дискусій (“Збережемо мистецьке минуле України”).

У центрі кожного уроку мистецтва залишається твори мистецтва та характеристика типових рис певного стилю мистецтва. Варто звернути увагу на засвоєння учнями основних знань з теорії мистецтва в межах зазначених стилів.

Перевагою в роботі вчителя повинні стати практичні і творчі форми роботи: практичні творчі завдання до вивчення архітектури, скульптури, живопису певного стилю, декоративного, музичного і театрального мистецтва.

Серед типів практичних завдань необхідно приділити увагу виконанню індивідуальних завдань – замальовкам, нарисам, малюнкам, ліпленню, розпису, а також музичне сприймання, виконання пісень, інсценізація та відео-переглядам, віртуальним подорожам.

До видів актуалізації опорних знань школярів можна віднести:

- усні види робіт: індивідуальні, парні, групові, колективні (доповідь, розповідь, захист проекту);

- письмові види робіт: есе, міні-твір, робота з таблицями, схемами, виконання вправ, тестів, відповіді на запитання;

- творчі форми: ребуси, кросворди, загадки, замальовки, вірші, інсценізації, театральні міні-постановки, міні-театри, передачі тощо.

Форми роботи з підручником: робота з текстами або ілюстраціями, відповіді на запитання або виконання творчих завдань, зазначених в підручнику, робота із словником, дослідницька, пошукова, творча робота, виконання проектів тощо.

Особливу увагу приділяємо навчанню мистецтву із використанням електронних видів навчання, що дозволяє учням за наявності Інтернет-зв’язку та індивідуального гаджету миттєво відвідати віртуальний концерт-зал, щоб послухати виступ видатного співака чи оркестр, насолодитися шедевром живопису або споглядати скульптурні шедеври видатних музеїв світу, познайомитися із творчістю композитора чи виконавця через перегляд мистецького фільму, презентації, ролика.

Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу, рекомендована МОН, зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» тощо.

(Саранчук Н. Р., методист з художньо-естетичних дисциплін

лабораторії розвивальних дисциплін ТОКІППО)

Поспілкуємось із митцем - Заслуженим художником України Євгеном Удіним!

Захоплюююча розповідь на персональній виставці картин "Людини року- 2015", учасника творчо - мистецької групи "Удін і компанія"

Нові програми початкової школи затвердять

 4 серпня

Щоб забезпечити нову якість української освіти ще до запуску Нової української школи, Міністерство освіти і науки розвантажило і оновило навчальні програми для початкової школи та змінює методичні рекомендації для вчителів. Про це під час прес-конференції на тему "Звіт про роботу МОН за 100 днів" розказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

"Наразі змінено всі 14 програм для 1-4 класів з українською мовою навчання. Програми будуть затверджені Колегією МОН 4 серпня, обговорені на вчительських конференціях і запроваджені в школах вже з 1 вересня 2016 року", - зазначила Міністр освіти і науки.

Гриневич нагадала, що розвантаження і оновлення програм було здійснено спільно з відкритою платформою EdEra, на якій всі програми були виставлені для публічного обговорення і коментування. Понад 4000 тисячі коментаторів залишили понад 8000 пропозицій, більшість з них – від вчителів практиків.

За словами міністра, повторне обговорення програм, вже з внесеними змінами, показало, що більшість задоволена внесеними змінами і тим, що думка дописувачів під час громадського обговорення була врахована.

"В чому полягає це оновлення програм. Насамперед, буде знято обов’язковий розподіл годин – вчитель сам вирішуватиме, яку тему скільки викладати. Самі ж теми приведено до вікових особливостей дітей, Так, згідно програмі для початкової школи з англійської мови, першокласники, шестирічні діти, вже мали писати слова і речення. Відтепер перші півроку на англійській в 1-му класі буде лише усний курс, діти вчитимуться розмовляти. Також в українській мові знято вимоги будувати схеми речень і речення за схемами, а більше уваги буде приділено розвитку усного мовлення дітей", - повідомила Лілія Гриневич.

Після затвердження програм до 1-го вересня будуть змінені методичні рекомендації та орієнтовні вимоги до оцінювання досягнень учнів. Вчителям буде рекомендовано писати з дітьми олівцем замість ручки.

За словами Лілії Гриневич, це допоможе першачкам не боятися помилок, формувати позитивне сприйняття навчального процесу. Також планується зняти вимогу перевірки читання дітьми на швидкість, натомість вчителі мають розвивати усвідомлене читання.

Розумні люди про мистецтво

Розумні люди про мистецтво

Найвища форма мистецтва – це та, яка зрощує дух, духовоно пробуджує людину.

М. Реріх

Благо, подароване нам мистецтвом, не в тому, чого ми навчилися, а в тому, якими ми стаємо.

О. Уайльд

Прекрасне в житті, прекрасне в мистецтві допомагає людині жити, допомагає виконувати складну справу життя, бо це прекрасне випрямляє її душу.

Мистецтво – посередник того, що неможливо висловити.

Й.В. Ґете

Лише мистецтво дає нам можливість сказати те, чого ми не знаємо.

Г. Лауб

Мистецтво – неправда, яка робить нас здатними усвідомлювати правду.

П. Пікасо

Намагатися осягнути мистецтво розумом – все одно, що намагатися судити про людину за її тінню.

Ми починаємо малювати раніше, ніж читати й писати. Читаємо й пишемо дотепер, а малюють тільки професіонали.

Творчість відкриває в дитячій дцші ті потаємні куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів.

В. Сухомлинський

Творчість – це не розкіш для обраних, а загальна біологічна потреба, інколи не усвідомлена нами.

Г. Іванов

Творчості, як і будь-якій іншій діяльності, можна навчитися.

Г. Альтшумер

Я світ увесь сприймаю оком, бо лінію і цвіт люблю.

М. Драй-Хмара

Мистецтво – могутній засіб виправлення людської недосконалості.

Т. Драйзер

Дитячий малюнок, процес малювання – це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї.

В. Сухомлинський

Живопис – це поезія, яку бачать, а поезія – це живопис, який чують.

Леонардо да Вінчі

Прекрасне існує вічно, воно не виникає, не зникає, не збільшується, не меншає…

Платон

Малюнок – це не те, що бачить сам художник, а те, що, на його думку, мають бачити всі інші.

Е. Дега

Малярство – це тиша, сповнена пристрасті.

Г. Моро

Ми, художники, слухаємо очима, а говоримо руками.

А. Каррачі

Існують три різновиди людей: ті, що бачать, ті, що бачать, коли їм показують та ті, що нічого не бачать.

Леонардо да Вінчі

Мистецтво доступне лише сильним.

О. Блок

Ні мистецтво, ні мудрість не можуть бути досягнуті, якщо їм не вчитися.

Демокрит

Прямий обов’язок художника – показувати, а не доводити.

О. Блок

Мистецтво вимагає знань.

Б. Брехт

Художник  – це той, хто творить прекрасне.