Як батькам будувати стосунки з учителями?

Батьки можуть допомогти дітям, вибудовуючи стосунки з учителями та ставлячи їм певні запитання

      Результати досліджень показують, що одним з найважливіших факторів, що впливають на успішність дитини в школі, є залученість батьків у її освіту, зокрема формування здорових стосунків між батьками та вчителями. Як бути впевненим у тому, що дитина отримує якісну освіту, на яку вона заслуговує? Беріть участь у її шкільному житті та представляйте її інтереси!

Батьки знають свою дитину краще за всіх. Вони знають про її сильні та слабкі сторони, про її можливості й потенціал. Батьки – це перші вчителі своїх дітей і найкраща група підтримки.

Подбайте про свою дитину

• Готуйте дитину до школи щодня. Переконайтеся, що дитина добре виспалась і поснідала перед тим, як вирушити до школи. Дитина не повинна спізнюватись.
• Володійте інформацією про всі її події. Щодня питайте в дитини про кращі й гірші моменти, що сталися за час її перебування у школі.
• Допоможіть дитині навчитися захищати себе. Підкажіть їй, як сказати вчителю, що вона не зрозуміла завдання, не встигла його записати або не розуміє, за що отримала таку оцінку.

Спілкуйтеся із представниками школи

• Долучайтесь до шкільної діяльності. Запишіться в батьківський комітет або в яку-небудь іншу групу батьків, приходьте на день відкритих дверей і будь-які інші заходи, що влаштовуються школою.
• Правильно ведіть документацію. Через вашу дитину вам будуть передавати важливі документи, наприклад, дозволи на екскурсії. Замість того щоб викинути всі ці листи, краще прочитайте їх та охайно складіть в окрему папку.
• Познайомтеся з учителями, працівниками та адміністрацією школи вашої дитини. Складіть список людей, з якими вона буде щодня контактувати. Не соромтесь, познайомтеся з усіма на початку навчального року й не бійтеся ставити їм різні запитання.

Спілкуйтеся з учителем вашої дитини

Знайомство з учителем (або класним керівником) вашої дитини не тільки піде вам на користь, а й покращить шанси на її успішність.

Вибудовування стосунків між батьками та вчителями може бути складним і непростим процесом. Ось кілька порад, які допоможуть вам справитися з цим:

• Налагодьте зв'язок з учителем вашої дитини в перший навчальний тиждень. Це дасть вам шанс познайомитись не в конфліктній ситуації.
• Усе спілкування між батьками та вчителями повинно зосереджуватись на тому, що буде краще для вашої дитини. Від цього залежить її успішність у школі.
• Батьки знають свою дитину краще, ніж учитель. Якщо ви розповісте про її характер, сильні сторони, інтереси, потреби та проблеми, тоді вчителю буде простіше знайти підхід до вашої дитини.
• Взаємна відкритість є важливим аспектом спілкування між батьками та вчителями. Батьки повинні бути готовими розповідати про проблеми в родині, які можуть вплинути на спілкування дитини з її однокласниками та на сам процес навчання.
• Визначтеся зі способами спілкування. Чи то за допомогою телефону, електронних листів, чи при особистих зустрічах, завжди виходьте на контакт з учителем для вирішення проблем.
• Також ви можете відправити лист з подякою вчителю дитини. Як правило, батьки виходять на зв'язок з учителем лише тоді, коли є скарги або якась конфліктна ситуація. Дякуйте вчителям, надихайте їх, проявляючи свою підтримку.
• Створіть міцні стосунки з учителем, просто допомагаючи із проблемами класу, – це чудовий спосіб підтримати педагога.

Ось кілька підказок для ефективного спілкування під час бесіди з учителем:

• Визначте мету й тему вашої зустрічі з учителем, обговоріть з ним усі питання. Попередньо обговоривши всі питання, моменти, що цікавлять вас, ви не просто будете почувати себе більш підготовленими, це допоможе вчителю зрозуміти причину вашого бажання зустрітися з ним.
• Заплануйте проведення зустрічі на час, зручний для вчителя. Це дасть йому можливість спланувати й підготувати всю необхідну інформацію.
• Складіть план. Запишіть усі ваші запитання й певні аспекти. Запитання варто ставити чітко, ясно, тоді вчитель зможе дати вам чітку відповідь.
• Будьте позитивно налаштовані під час розмови з учителем. Слідкуйте за своєю мовою, тоном, виразом обличчя й жестикуляцією – усе це відображає ваше ставлення до того, що відбувається. Ваше завдання – співпрацювати з учителем вашої дитини, щоб разом ви могли вирішити будь-які проблеми, що з'являються у вашого сина чи доньки.
• Підсумовуйте кожний обговорений пункт. Так ви зможете уникнути будь-яких непорозумінь і досягнете згоди.
• Переконайтеся, що ви правильно зрозуміли вчителя. Дуже часто вчителі використовують педагогічні терміни, яких батьки можуть не знати. Не бійтеся й попросіть пояснень. По закінченні бесіди переконайтеся, що вам зрозуміла вся отримана інформація.
• Не затягуйте розмову. Вона не повинна тривати більше сорока хвилин. Якщо цього часу недостатньо, домовтеся ще про одну зустріч. Це дасть вам можливість обміркувати всю отриману інформацію.

Ось деякі запитання, які ви можете поставити вчителю під час бесіди

Ставити запитання – кращий спосіб орієнтуватись у тому, що відбувається з дитиною у школі. Ніколи не бійтеся ставити запитання або просити про якусь додаткову інформацію – ви маєте повне право знати всі навчально-поведінкові аспекти вашої дитини.

Якщо ваша дитина ходить у підготовчий або перший клас, тоді ці запитання можуть бути цілком доречними:

• Чи знаходить моя дитина спільну мову з іншими дітьми?
• Чи бере моя дитина участь у групових заняттях?
• Як я можу допомогти дитині навчитися читати?
• Чи можете Ви розповісти мені про програму навчання читати?

Якщо ваша дитина ходить у другий або третій клас, також можна поставити такі запитання:

• Чи є в моєї дитини проблеми з якимись конкретними завданнями? Якщо так, то які, і як ми можемо їй допомогти?
• Чи відчуває моя дитина якісь труднощі, які можуть їй перешкодити в подальшому навчанні?

Якщо ваша дитина ходить у четвертий клас або старше, ось приклади деяких важливих запитань для вчителя:

• Як моя дитина справляється з основними завданнями?
• Чи знаходить моя дитина спільну мову зі своїми однокласниками?
• З чим моя дитина справляється легко? Що викликає труднощі?
• Чи потребує моя дитина додаткових занять з якогось предмета?
• Чи завжди моя дитина виконує домашні завдання?
• Чи проходила моя дитина за останній рік контроль оволодіння знаннями, чи були перевірки рівня успішності, чи були які-небудь професійно-орієнтовані тести?
• Чи помітили ви якісь зміни в навчанні? За останній рік знання дитини покращились чи погіршились?

Якщо є якісь проблеми

Якщо дитину ображають однокласники або знизилась її успішність, дуже важливо її підтримати.

• Порозмовляйте зі своєю дитиною. Попросіть пояснити проблему з її точки зору й обов'язково підтримуйте її протягом усього часу, доки буде вирішуватися це питання.
• Домовтеся про зустріч з учителем та обговоріть з ним усі проблемні моменти. За необхідності ви можете привести із собою когось для підтримки.
• Налаштуйтесь на оптимістичний лад. Завжди пам'ятайте, що у вас й у вчителя є головне завдання – допомогти дитині.
• Пам'ятайте, що ви справжній знавець своєї дитини, ви знаєте її краще, ніж усі інші.
• Ставте запитання. Не бійтеся ставити запитання та просити про додаткову інформацію. Ви маєте повне право знати всі аспекти, що стосуються освіти вашої дитини.

Завдання всього суспільства полягає в тому, щоб виростити здорову, турботливу й відповідальну дитину. У школі таке суспільство представлено батьками, учителями та усіма працівниками школи, які розуміють, що їхнє головне завдання – працювати разом, підтримувати й направляти розвиток вашого сина чи доньки. Підтримуйте свою дитину. Налагоджені стосунки між батьками та вчителями є запорукою її успіху у школі.

Так, бути батьками – непросте завдання, але немає нічого складного в тому, щоби попросити допомоги. Не бійтеся звертатись по допомогу!

Як спонукати дитину до творчості ?

Способи, якими батьки в захоплюючій формі можуть спонукати дитину до творчості

     Спритність, винахідливість, кмітливість – усе це вміння вирішувати завдання різними нетривіальними способами, використовуючи при цьому своє творче мислення. У процесі розвитку винахідливості діти вчаться довіряти власній інтуїції та унікальним здібностям. Вони набувають позитивного ставлення до вирішення проблем. А тому винахідливі діти виростають упевненими і працьовитими людьми. Також важливо й те, що вони набувають здатності насолоджуватись радощами, які пропонує їм життя.

     Здатність проявляти винахідливість виходить з наших неабияких розумових можливостей. Креативність, як урожай, можна «зібрати» тільки з добре підживленого (добре розвиненого) поля – мозку. Для цього знадобиться тісна взаємодія спадковості (генетичних передумов) і чуйності дорослих, які бажають розвивати та стимулювати своїх дітей. При правильно створених «тепличних» умовах прекрасні квіти креативності розквітають природним чином, вони є вираженням краси й потенціалу людського духу!

     Якщо ми виховуємо дітей досить хоробрими, щоби бути творчими, ми подаруємо їм те, чого не купиш за гроші. Тому скористайтесь наступними порадами, і ви посієте в уяві вашої дитини прекрасне насіння. Незабаром ви зможете насолодитися плодами своїх прагнень і зусиль, і, можливо, ваш урожай буде нескінченним.

Поради для заохочення до творчості

• Заохочуйте допитливість дітей і пошук відповідей. Виходячи з цього, для батьків одним з найкращих способів відповісти на запитання дитини будуть такі слова: «Я не знаю. Як ти думаєш, як нам знайти відповідь?».
• Не придушуйте й не гальмуйте прагнення до творчості надто великою кількістю іграшок фабричного виробництва. Стримуйтесь і не купуйте дітям черговий іграшковий персонаж, який з'являється в магазинах після виходу нового фільму чи мультфільму; тоді винахідливість отримає благодатний простір і зможе повноцінно розвиватись. Ляльки – так, вони можуть бути модними й актуальними, але не пробуджують уяву дитини, не спонукають до фантазії, адже вони приходять до нас уже в готовому завершеному вигляді. Фабрично зібрані іграшки позбавляють дітей можливості думати самостійно.
• Надавайте значення різноманітності ідей і думок. Стимулюйте «мозковий штурм», підкреслюючи: «Звісно, це всього лише один зі способів поглянути на дану річ» або «Яка хороша ідея, я ніколи не думала про це раніше. Давай спробуємо».
• Заохочуйте осягнення чогось нового. Робіть конкретні мотивуючі коментарі, наприклад: «Як цікаво! Ти створив з кубиків таємний прохід» або «Той спосіб, яким ти змішала різні відтінки зеленого, малюючи листя, зробив дерево неймовірно реалістичним!».
• Уникайте того, щоб соромити чи бентежити дітей, які експериментують, використовуючи метод проб і помилок. Не кажіть: «І що це ти таке мав на увазі?». Замість цього підтримайте дитину: «Якщо це не спрацювало, не страшно, спробуй щось інше, і в тебе обов'язково вийде». Заохочуйте розумний ризик, він буде живити творчість вашого малюка.
• Стимулюйте уяву, самостійність і незалежність мислення, ставлячи запитання в якості супроводу певної діяльності. Коли разом реалізуєте якісь дитячі ідеї, не кажіть дітям, що саме треба зробити, нехай вони самі подумають над цим. Наприклад, коли робите годівницю для птахів, скажіть: «Цікаво, а як запобігти висипанню насіння кукурудзи й соняшника з годівнички? Що б запропонував ти?».
• Чиніть опір перфекціонізму. Не виконуйте за дитину її шкільне завдання тільки тому, що ви можете зробити його краще або швидше (звісно, можете!). А також чиніть опір бажанням додати останній штрих у вже виконану роботу, щоби зробити її ідеальною. Поважайте процес навчання, який відбувається під час вирішення завдання. Цей процес набагато важливіше, ніж кінцевий результат. Під час практики й результат стане досконаліше.
• Уникайте некоректних фраз і негативних висловлювань. Критичні коментарі нищать творчі експерименти. Чи не вимовляєте ви такі фрази, як: «Ні, це зовсім не так, як ти робиш, ось дай, я сама зроблю»,«Це ніколи не спрацює» або «Ти хоч коли-небудь можеш зробити щось нормально?».
• Проявіть повагу до творчої праці. Прикріпіть дитячі оповідання або малюнки на холодильник чи стіну. Ще діти люблять бачити плоди своєї праці на робочих місцях своїх батьків.
• Уникайте невтішних порівнянь між роботами братів і сестер та їхніми талантами. Будь ласка, не кажіть щось на зразок: «Ти, звісно, не зможеш розповісти історію так само добре, як твій брат» або «Чому ти не можеш намалювати гарну картинку, як твоя сестра?! Ти використовуєш такі похмурі кольори».
• Заохочуйте винахідливий гумор. Гумор допомагає дітям відчувати радість від творчих можливостей свого розуму. Смійтесь якомога частіше й ніколи не соромтесь казати: «Ой, я зараз лусну зі сміху!».
• Полегшіть гру, не нав'язуйте дітям своє бачення. Діти здатні відчути неймовірну підтримку батьків, коли ті опускаються на підлогу (на килим) і грають разом з ними на рівних. Під час гри слідуйте за своєю дитиною, як за лідером. Гра повинна бути вашим парним танцем, а не концертом, на якому ви – єдиний диригент.
• Грайте в ігри, в яких можуть бути різні варіанти відповідей. Включіть у гру запитання «А якщо?». «А якщо ми захочемо побудувати замок з піску? Що мені зробити, щоби пісок краще склеювався?», «А якщо нам розробити конструкцію нашого замка, що ми можемо для цього використовувати?».
• Грайте у фантазійні гри. Наприклад, запропонуйте дитині придумати спосіб, як побудувати будинок, висадившись на Місяці. Або скласти списки всіх неординарних способів, за допомогою яких можна використовувати повсякденні побутові предмети, наприклад, граблі або міксер. Навчіться отримувати величезне задоволення від химерних і навіть трохи безглуздих відповідей!
• Грайте в ігри-перевтілення. Наприклад, уявіть, що ви мавпа. Або прикиньтесь машиною-газонокосаркою, машиною для приготування соку або лопатями вентилятора! Не бійтесь найнесподіваніших пропозицій.
• Забезпечте безпечне і зручне місце, де діти можуть використовувати різноманітні художні матеріали. Запропонуйте їм папір і картон, кольорові олівці, крейду, фломастери, клей, наклейки, пальчикові фарби, глину тощо.
• Виготовте саморобні інструменти і влаштуйте концерт. Приймайте всі запропоновані дитиною музичні композиції. Звільніть місце для того, щоб діти мали можливість вільно рухатися, щоб найенергійніші в повному обсязі могли показати свою майстерність і витонченість.
• Придумайте смішну сімейну історію. Нехай одна людина починає сюжет, а потім наступна додає до нього щось своє, потім наступна і так по колу, до самого епілогу. Чим більше несподіваним та абсурдним буде сюжет, тим більше він принесе вам задоволення та веселощів!
• Змінюйте з дитиною закінчення відомих історій. Наприклад: «Як інакше могла закінчитись казка «Троє поросят»? Як ти думаєш?».
• Грайте з дітьми в різні інтелектуальні ігри. Це можуть бути тематичні жарти або каламбури. Придумуйте аналогії або асоціації, це теж весело. Наприклад, дуже добре пробуджується творча думка у відповідь на те, коли дітям пропонується визначити, чим схожі годинник і сова, або перерахувати, що спільного в кішки й комп'ютера.

Як твориться книга?

Історія  створення книги

Звичаї і традиції різних народів

24 травня — День слов’янської писемності і культури

Це свято було встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.01.91 N 568-I «Про День слов’янської писемності і культури».

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності.

24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.

     Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

     Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця.

   Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів. У 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам'ять святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем).

    Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

    Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено, відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно    24 травня.

Більш детальну інформацію можна довідатися з Інтернет-ресурсів за одним із посилань: http://uareferat.com/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D1 %96%D1%8F%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%85_%D0%B1% D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0_ %D1%96_%D0%9C%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F http://www.cerkva.vn.ua/index.php/biblioteka/zhytiia-sviatykh/traven/197-24-travnia-pamiat-svv-rivnoap-kyryla-i-mefodiia-vchyteliv-slov-ianskykh 

Учителі української мови можуть використати матеріали, подані за такою адресою: http://subject.com.ua/textbook/mova/10klas/7.html

Еволюція «Ясоччиної книжки» Наталі Забіли

 

       Цікаве  видання, за допомогою якого не одне покоління українських дітей вчилося читати. Це «Ясоччина книжка» української дитячої письменниці Наталі Забіли.

    Збірку родинних оповідань про дівчинку Ясю, написано ритмізованою прозою, з м’якою материнською інтонацією і справжньою любов’ю до дітей. Оповідання сповнені доброго гумору, пройняті материнським теплом, цікаві і повчальні, ніжні та добрі.

     Дівчинка Яся в них завжди різна: дбайлива господиня, вихователька, старанна учениця. Вона то уважна, то пустотлива, інколи трішки лукава… Словом, звичайна дівчинка, схожа на багатьох дітей, чим і приваблює читачів.

    Можливо персонаж Ясі видався таким реальним і «живим» тому, що Наталя Забіла сама мала четверо дітей. Сьогодні рід Наталі Забіли продовжують її онуки та правнуки. А «Ясоччина книжка» живе поза часом. Вічно актуальна і вічно сучасна. У цьому році збірці виповнюється 82 роки!

     За цей час книжечку було перевидано окремими виданнями українською і російською мовою 15 разів. Її ілюстрували художники Йосип Дайц, Вікторія Ковальчук, Г. Захарчук, Олена Головінська, Микола Бекало, Ада Рибачук та інші. Найбільше видань було з ілюстраціями української художниці, ілюстратора дитячих книжок Аделі Гілевич.

ЕВОЛЮЦІЯ ОДНІЄЇ КНИГИ ЗА 100 РОКІВ: 

Іван Франко "Лис Микита"

Безсмертні твори Великого Генія

           

 

 

Книги - ювіляри 2016 року

10 цікавих фактів про книгу та читання

10 цікавих фактів про книгу та читання

• Якщо ви прочитали книгу з 300 сторінок – ваші очі подолали дистанцію в 1 км.
• Книги про позіхання викликають у вас позіхання.
• 68% всіх книг купують жінки.
• При читанні очі людини дивляться в різні сторони.
• Наполеон читав з швидкістю 2000 слів за хвилину.
• У наш час найактивніші покупці книг – люди старше 45 років.
• Вважається, що багато читачів втрачають інтерес до книги вже на вісімнадцятій сторінці.
• Найдавнішою на Землі книгою вважається папірус Прісса, створений у 3350 році до нашої ери. Цю популярну за своїм змістом книгу знайшли в піраміді міста Фіви. Автор скаржиться на невиховану  молодь. П’ять тисячоліть минуло – а нічого не змінилося.
• Якщо б ви захотіли вмістити в сумці географічний атлас, що зберігається сьогодні в Британському музеї, у вас би точно нічого не вийшло – вага атласу становить 320 кілограмів. В той же час найменші книги в світі (а їх є дванадцять) змогли б вміститися в одній столовій ложці! Серед них є словник англійської мови на 12 тисяч слів , Коран і Конституція Франції .
• Цілком Біблія видана 366-ма мовами світу. Окремі її частини переведені на 2212 мов. Біблія є самою читаною книгою. Друге місце займає цитатник Мао Цзедуна, а на третьому – «Володар кілець» Джона Толкієна.