Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

від   26.06.  2015 р. №  1/9-305

Особливості вивчення базових дисциплін

у загальноосвітніх навчальних закладах

 у 2015/2016 навчальному році

Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у 2015/2016 навчальному році пов’язані, першою чергою, зі змінами, внесеними до навчальних програм.

На виконання наказів Міністерства освіти і науки  України
від 05.11.2014 № 1275 «Про проведення експертизи та громадського обговорення типових навчальних планів та навчальних програм для початкової школи» та
від 06.02.2015 № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки та технологій.

Після громадського обговорення та розгляду Колегією Міністерства зміни до програм були затверджені наказами МОН:

1) № 149 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з української мови, літературного читання, математики, природознавства, «Я у світі», інформатики, російської мови для шкіл з російською мовою навчання, української мови для шкіл з навчанням російською мовою;

2) № 584 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з української мови, літературного читання, математики, природознавства, «Я у світі», інформатики, російської мови для шкіл з російською мовою навчання, української мови для шкіл з навчанням російською мовою;

3) № 585 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня», яким затверджено зміни та надано гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки» програмам для 5 – 9 класів з таких навчальних предметів: українська мова, українська література, зарубіжна література, іноземні мови, історія України, всесвітня історія, математика, біологія, фізика, хімія, географія, інформатика, трудове навчання, українська мова для шкіл з навчанням російською мовою, українська мова для шкіл з навчанням молдовською мовою, українська мова для шкіл з навчанням румунською мовою, українська мова для шкіл з навчанням польською мовою, українська мова для шкіл з навчанням угорською мовою, болгарська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою,мова іврит для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою,  молдовська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою, польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою, російська мова для шкіл з навчанням українською мовою (початок навчання з 1-го класу), російська мова для шкіл з навчанням українською мовою (початок навчання з 5-го класу), російська мова для шкіл з навчанням російською мовою, румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу), румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу),румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою, словацька мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, угорська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою, інтегрований курс «Література» (молдовська та зарубіжна), інтегрований курс «Література» (польська та зарубіжна),інтегрований курс «Література» (російська та зарубіжна) для шкіл з навчанням російською мовою, інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна),інтегрований курс «Література» (словацька та зарубіжна),

Навчальні програми зі змінами розміщено на сайті  (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/). Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.

Обласні, районні та міські методичні кабінети (об’єднання) не можуть втручатися в такі питання, оскільки це винятково компетенція вчителя.

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).

  Дозволяється використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах.

Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.

Також залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.

Відповідно до наказу МОН України від 08.05.2015 № 518 змінено назву предмета "Світова література" на "Зарубіжна література".

Необхідно також врахувати в роботі листиМіністерства від 3 червня 2014 р.                №1/9-282 «Про формування класів з навчанням українською мовою, мовами національних меншин та вивчення цих мов», від 6 червня 2014 р. № 1/9-299
«Про забезпечення права представників кримськотатарського народу на здобуття загальної середньої освіти рідною мовою чи вивчення цієї мови» щодо неприпустимості звуження конституційних прав громадян на здобуття освіти українською мовою, мовами національних меншин чи вивчення цих мов, а також забезпечення освітніх прав представників кримськотатарського народу.

На відміну від підходів до укладання методичних рекомендацій про вивчення предметів, що практикувалися упродовж багатьох років і в яких нерідко з року в рік переповідалися добре відомі вчителям-практикам і методистамзагальнодидактичні концепції та підходи до навчання дітей, у цьогорічних рекомендаціях переважно йдеться про нововведення.

Початкова школа

    З метою розвантаження навчальних програм для учнів початкової школи наказами Міністерства освіти і науки України від 22.12.2014 № 1495 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» та від 29.05.2015 № 584 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» затверджено зміни до таких програм: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Українська мова для шкіл з навчанням російською мовою»,  «Російська мова для шкіл з російською мовою навчання». Рекомендації щодо використання навчальних програм уміщено в пояснювальних записках до них. Зміни, внесені до програм, оприлюднено на сайті МОН:http://www.mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.

    У навчальних програмах для 1-4 класів з метою запобігання надмірного контролю уточнено і конкретизовано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Такі поняття, як «знає», «пояснює», «досліджує» змінено на «має уявлення», «розуміє», застосовує». На відміну від попередньої редакції програм, у змінених програмах резервні години не передбачено. Завдяки цьому збільшиться кількість годин на вивчення складних тем; вчитель матиме більше можливостей викладати матеріал ритмічно, маючи час на закріплення і повторення учнями засвоєного ними матеріалу.

   У 4 класі учні продовжують вивчати природознавство, «Я у світі», інформатику.

   У навчальній програмі з української мови збільшено тривалість букварного періоду з 76 до 89 годин за рахунок скорочення післябукварного періоду з 29 до 16 годин. Також удосконалено соціокультурну змістову лінію, яка представлена такими розділами: «Сім’я», «Школа», «Громадські місця», «Рідний край», «Батьківщина». Розвантаження змісту навчального матеріалу відбулось за рахунок вилучення таких складних для засвоєння молодшими школярами тем, як «Складне речення», «Відміни іменників», «Дієвідміни дієслів».

    У програмі з української мови для загальноосвітніх навчальних закладівз навчанням російською мовою для 4 класу вилучено тему «Складне речення». В оновленій програмі також вилучено вимоги щодо формування умінь відмінювати іменники чи прикметники, визначати відмінок, особу в окремо взятих словах. Натомість сформульовано вимоги щодо вміння правильно вживати закінчення того чи іншого відмінка, особи, під час побудови словосполучень, речень тощо. Отже, вчитися правильно вживати відмінкові форми учні мають на підставі спостережень за відмінностями у закінченнях того чи іншого відмінка під час побудови словосполучень, речень, створення текстів.

      Навчальною програмою з російської мовидля загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою у 4 класіпередбачає удосконалення навичок діалогічного та монологічного висловлювання.

     У програмі з російської мови для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання такожзмінено соціокультурну змістову лінію.

     З метою набуття комунікативного досвіду школярам на матеріалі лінгвістичних понять або життєвих реалій пропонується розв'язання типовихдля дітей цього віку життєвихмовленнєвих ситуацій на групову та парну взаємодію (дати відповідь на запитання або пропозицію, перепитати й повторно пояснити без роздратування, довести без категоричності, з повагою до іншої позиції, дібрати власні аргументи). Урізноманітнюється й узагальнений зміст діалогів: запитання – уточнювальне запитання – уточнення запитання – відповідь; пропозиція – уточнювальне запитання –  відповідь – відмова – аргументація власної позиції – відповідь.

     Зміст навчального матеріалу розвантажено за рахунок вилучення окремих тем, що виявились складними для засвоєння молодшими школярами (наприклад, «Складне речення»).

    У пояснювальній записці до програми з літературного читання уточнено, що перелік творів, визначених змістовою лінією «Коло читання» щодо кожного класу, є рекомендованим.

До  програми для 4 класу внесено зміни щодо кількості творів, які учні повинні знати напам'ять: віршів – 8, уривків прозових творів – 2.

    У контексті курсу літературного читання для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин для              4 класуособлива увага належить звернути на змістову лінію «Формування і розвиток навички читання» щодо змісту та особливостей роботи над формуванням навички читання вголос, яка охоплює техніку (спосіб читання, правильність чіткість, виразність, темп) та смислову сторону – розуміння прочитаного.

    Для формування навички читання мовчки та розуміння прочитаного у програмі пропонується виконувати спеціальні завдання.

    Програмаз літературного читання для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою  для 4 класу не зазнала змін. Підходи до роботи з учнями та формування компетентностей ті ж самі, що й у попередньому навчальному році.

    У програмі з математики  перерозподілено теми між класами, уніфіковано термінологію, якою мають послуговуватися вчителі задля наближення навчального матеріалу до вікових особливостей молодших школярів (наприклад, поняття «множина» замінено до більш доступне: «група предметів»; «корінь рівняння» – на «розв’язок рівняння»; змінено назви деяких законів дій («розподільний закон» на «множення суми на число»; вилучено поняття «математична модель» і т.і.); узгоджено зміст і назви розділів (наприклад, у розділі «Аналіз і систематизація вивченого» не передбачається   вивчення нового матеріалу).

    Також частково змінено структуру і зміст навчальної програми з природознавствадля 1-3 класів. Суттєво змінено і систематизовано програму для 4 класу. Розділи структуровано за принципами концентричності та змістового узагальнення. Змінено окремі форми організації навчально-пізнавальної діяльності школярів (наприклад, дослідницький практикум на навчальний проект; змістове наповнення Теми 5 «Запитання до природи» інтегровано в інші теми).

    До програми «Я у світі» для 4 класу додано тему«Співробітництво країн у питаннях збереження природи, ведення господарства, культурного обміну». Під час вивчення цієї теми, слід звернути увагу учнів на глобальну екологічнукризу та співробітництво країн у напрямі її подолання, на проблему зменшення природних ресурсів та необхідність заощадливого ставлення до використання їх, зокрема кожним учнем у побуті. Водночас у межах цієї теми учитель зосереджує увагу школярів на важливості толерантного ставлення до людей інших національностей, віросповідання та ін.

     При плануванні роботи з інформатики у 4 класі вчителю необхідно звернути увагу не тільки на зміст навчального матеріалу, який було розвантажено, а й на державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, які уточнено з метою запобігання надмірного контролю.

   Звертаємо увагу на те що, тема «Графічний редактор» є повторенням і закріпленням аналогічної теми, що вивчалася в 2-му класі, тому доцільно вивчати цю тему в 4-му класі на основі іншого графічного редактора.

    Під час вивчення теми «Безпека дітей в Інтернеті» необхідно передбачити детальне ознайомлення учнів із правилами безпечної роботи в Інтернеті в процесі пошуку інформації, а також під час різноманітних Інтернет-спілкувань. Під час вивчення цієї теми доцільно проводити обговорення ситуацій, що можуть виникнути під час роботи в Інтернеті, використовувати різноманітні рольові ігри та ін. Водночас у програмі передбачено ознайомлення учнів з Інтернет-ресурсами, які вони можуть використати в своїй навчальній діяльності у процесі вивчення різних предметів, під час проведення міні-досліджень тощо.

    Тема «Висловлювання. Алгоритми з розгалуженням і повторенням» продовжує алгоритмічну лінію курсу. У процесі вивчення цієї теми потрібно періодично звертатися до життєвого досвіду учнів, добирати разом з ними і аналізувати алгоритми, які вони використовувалися під час вивчення інших предметів, у їхній повсякденній діяльності, у діяльності їхніх батьків, друзів, знайомих тощо.

    До програми з основ здоров’я для 4 класу зміни не вносились. Під час вивчення цього предмета особливу увагу рекомендуємо звернути на такі теми, як «Організація самонавчання і взаємонавчання», «Вплив телебачення, комп’ютерів і мобільних пристроїв на здоров’я», «Безпека у громадських місцях», «Вихід із непередбачуваних ситуацій поза межами домівки, школи», «Вибір і досягнення мети», «Заохочення однолітків до здорового способу життя». Актуальними нині є питання попередження тероризму, правила евакуації з громадських приміщень. Тож з урахуванням ситуації у конкретному регіоні програма може бути доповнена такими темами, як «Безпека в зоні воєнного конфлікту»,«Евакуація із зони конфлікту» тощо.

    До програм з трудового навчання, музичного мистецтва, образотворчого мистецтва та фізичного виховання також зміни не вносились.

    Для задоволення фізіологічних потреб учнів під час проведення уроків рекомендуємо використовувати на уроках фізкультурні хвилинки, пересаджувати дітей, об’єднуючи їх у групи, пропонувати активні види діяльності тощо.

Предмети художньо-естетичного циклу

7 клас

        Учні 7-х класів опановуватимуть зміст загальної мистецької  освіти за програмою «Мистецтво», що включає три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та інтегрований курс «Мистецтво».

        Цілісна структура програми, що передбачає єдиний тематизм за роками навчання(однаковий як для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, так і для інтегрованого курсу), у 7 класі представлена темою року «Мистецтво: діалог традицій і новаторства». Якщо в попередніх класах основної школи учні засвоювали особливості мови різних видів мистецтва, палітру мистецьких жанрів, то в 7 класі вони мають ознайомитися з новітніми явищами в мистецтві в єдності традицій і новаторства.

         Спільна тематика року розподіляється на окремі теми варіативно, адже  змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтва» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво». 

           Особливістю навчальної програми є варіативність художнього наповнення  змісту:  учитель самостійно може обирати різноманітні твори мистецтва для реалізації завдань програми, розкриття теми уроку та набуття учнями ключових і предметних компетентностей, визначених програмою. 

           Вивчаючи музичне мистецтво, учні 7 класу знайомляться з різними видами аранжувань народної та академічної музики, особливостями відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці та  особливостями сучасних музичних явищ: джаз, рок, поп, авторська пісня.

          Вивчаючи образотворче мистецтво, учні 7 класу опановуватимуть своєрідність мистецтва архітектури, зокрема пам'ятками рідного краю, України; видами декоративно-прикладного мистецтва:  розписом, вишивкою, писанкарством, витинанкою, народною іграшкою тощо, а також різними видами дизайну - графічного, промислового,  ландшафтного,  арт-дизайну.

         На уроках інтегрованого курсу «Мистецтво»учні мають ознайомитися з різними видами аранжування народної та академічної музики, особливостями відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці, сучасних музичних явищ - джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня та різних видів дизайну;своєрідністю мистецтва архітектури, зокрема на прикладі архітектурних пам'яток України, рідного краю,  видів декоративно-прикладного мистецтва.

ІІІ художньо-мистецький пленер  «Палітра святкового міста».

Відкриття І дитячої художньо-мистецької галереї «Палітра»

   Тернопіль по праву вважають одним із найшляхетніших міст української Галичини, осередком вишуканості й естетизму, натхнення і творчості, поезії і гармонії! Його красу оспівували поети, а художники відображали на полотні тихо мрійну велич тернопільських вулиць і скверів.

    У травні для художньо обдарованих учнів та студентів міста був проведений І художньо-мистецький пленер «Палітра файного міста». Юні художники  під керівництвом відомих в Україні майстрів пензля зображали мальовничі куточки набережної Тернопільського ставу.

      Справжнім святом дитячої творчості став перший виїзний пленер «Карпатська палітра», який відбувся в червні у місті Яремче Івано-Франківської області.

    Натхненні неповторною красою карпатських гір, учасники мали змогу попрацювати пліч-о-пліч зі знаними майстрами, насолодитись мальовничими краєвидами і зобразити побачене на власних полотнах.

    Тож чи можна переривати цю прекрасну мистецьку традицію? Адже стільки мальовничих куточків Тернополя чекають на своїх Рафаелів та Ван Гогів!

    На честь 475-ій річниці заснування м.Тернополя та 24-ї річниці незалежності України у неділю пройшов третій художньо-мистецький пленер  «Палітра святкового міста», організований управлінням освіти і науки Тернопільської міської ради  й Тернопільським комунальним методичним центром науково-освітніх інновацій та моніторингу за підтримки міського голови Сергія Надала!

     Юні таланти протягом трьох годин відтворювали на своїх полотнах історичні пам’ятки та улюблені для тернополян місця-  малювали вулицю Сагайдачного, Катедру, бульвар Шевченка, трьохсторонній годинник, Театральну площу, драмтеатр тощо.

З дітьми працювали визнані митці: Євген Удін, Володимир Шумило , молоді художники Ольга Якубовська, Володимир Поворозник та Любов Поворозник, Микола Кафтан.

Окрім художників-наставників, які допомагали своїм підопічним, давали поради і спостерігали за процесом, запросили ще одного гостя – художника-карикатуриста Миколу Дмітруха, котрий слідкував за розвитком подій та відтворював найбільш цікаві моменти у дружніх шаржах.

   Перед початком пленеру в Українському домі «Перемога» відкрилася І дитяча художньо-мистецька галерея «Палітра», на якій експонуються  кращі роботи, які були створені студентами та школярами у попередні два пленери. Усього в експозиції представлені 10 робіт художників-наставників та 44 дитячі роботи.

  На урочистій церемонії відкриття учасників привітав заступник міського голови О.Смик, начальник управління освіти і науки Тернопільської міської ради, голова журі, Ольга Похиляк та член журі, Заслужений художник України  Євген Удін. Право перерізати стрічку було надано майстрам пензля-  художникам-наставникам та наймолодшій учасниці усіх пленерів- Олесі Лазуті.

Звучали пісні у виконанні вихованців Центру творчості дітей та юнацтва м.Тернополя.

    У конкурсі визначали кращі роботи в номінаціях “Графіка” та “Живопис” у двох вікових категоріях. Переможці отримали дипломи та цінні призи.  Членами журі було також визначено картини, що увійшли у «Топ-10». Їх автори отримали солодкі подарунки від голови профспілки працівників освіти м.Тернополя В.Кухар.

   Заохочувальними призами нагороджено дітей-переселенців, котрі  зовсім недавно приїхали у наше рідне м.Тернопіль, проте  виявили бажання відобразити на своїх полотнах неповторну красу тепер уже рідного для них міста.

    О.Похиляк нагородила подяками управління освіти і науки художників-наставників та невтомних членів оргкомітету  за сприяння в організації та проведенні пленеру.

Директор ТКМЦ НОІМ Литвинюк Г.І. побажала всім учасникам успіхів у розвитку їх мистецьких талантів.

    Кращі роботи ІІІ пленеру незабаром доповнять Першу мистецьку дитячу галерею «Палітра» в Українському домі. Частина робіт із трьох пленерів буде передана у лікувальні дитячі заклади м.Тернополя.

 Подібні пленери відбуватимуться в Тернополі і надалі.

                 Галина Федун , член оргкомітету, методист ТКМЦ НОІМ

Звіт

про роботу методиста з образотворчого, музичного мистецтва,

групи продовженого дня  ТКМЦ НОІМ за 2014-2015 н.р.

     У 2014-2015н.р. методична робота з учителями образотворчого мистецтва була підпорядкована реалізації проблеми «Активізація навчального процесу при вивченні образотворчого мистецтва»; з учителями музичного мистецтва- «Формування духовних цінностей сучасного учня засобами музичного мистецтва», з  вихователями ГПД – «Формування всесторонньо розвиненої особистості в режимі ГПД».

      Головним пріоритетом було забезпечення інтеграції методичних зусиль педагогічних працівників закладів освіти щодо запровадження інноваційних педагогічних технологій, цілеспрямованого , безперервного , особистісно зорієнтованого підвищення професійної компетентності  учителів та вихователів ГПД, удосконалення якості сучасного уроку, заняття,  підвищення їх ефективності , науково – методичний супровід освоєння ефективних форм, методів, освітніх технологій, активізація інноваційного потенціалу педагогогів художньо-естетичного циклу та вихователів групи продовженого дня.

  Усі форми методичної роботи ( постійно діючі семінари, творчі майстерні, школа молодого вихователя ГПД, міжшкільні методичні комісії вихователів масивів «Дружба», «Центр» та «Східний», «Сонячний», мастер-класи) були спрямовані на впровадження нового Державного стандарту, розвиток професійної майстерності педагогів, предметних та ключових компетентностей.

   З метою «Формування професійної компетентності та творчої самореалізації вчителів образотворчого мистецтва» проведено практичний семінар у центрі творчості дітей та юнацтва м.Тернополя. Для комплексного впровадження інноваційних педагогічних технік виховання та розвитку школярів , здатних до творчого нестандартного мислення, у ЗОШ №10 для вчителів художньо- естетичного циклу проведений майстер-клас з вчителями образотворчого,  музичного мистецтва та світової літератури на тему «Синтез мистецтв як засіб виховання естетичного смаку школярів».

         З метою залучення учнівської та студентської молоді до активного творчого життя, популяризації  малярства Тернопілля, сприяння естетичному розвитку молоді, збагачення культурних надбань і традицій міста через художню творчість було організовано і проведено І художньо-мистецький пленер «Палітра файного міста». Учасники пленеру разом із молодими та досвідченими художниками-наставниками Тернополя Євгеном Удіним, Володимиром Шумило, Миколаю Пазізіним, Любо’ю Поворозник, Богданом Ткачиком, Сергієм Декалюком та інш. малювали пейзажі на набережній Тернопільського озера. Переможці нагороджені дипломами та подарунками. Кращі роботи  виставлені у креативних мистецьких залах Тернополя і передані в дитячі лікувальні заклади міста. Охочі учасники та переможці заходу взяли участь у виїзному пленері «Карпатська палітра» у м.Яремче для максимального наближення дітей до природи, сприяння духовному та естетичному розвитку школярів шляхом відображення величної і неповторної карпатської природи.

           Заплановано проведення у серпні 2015 року ІІІ художньо-мистецького пленеру «Палітра святкового міста», присвяченого Дню незалежності України та 475-ій річниці м.Тернополя.

           Відбулися І, ІІ і відбірковий (заочний) етапи ІІІ (заключного) туру  Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2015» у номінації «Образотворче мистецтво». Учасниками І етапу були 3 вчителів м.Тернополя: Кізілова Г.О.( ЗОШ №4), Осіпова Т.А.(ЗОШ №10) та Ящишина Т.І.(ТОКЕКШМ ім.І.Герети).

      Вчитель ЗОШ №4 Кізілова Г.О. здобула перемогу у ІІ (міському) та ІІІ (обласному) етапах, взяла участь у відбірковому (заочному) етапі третього (заключного) туру  конкурсу та увійшла у фінал, який відбудеться у вересні,  з найбільшою сумою балів. У відбірковому етапі оцінювася блог вчителя, проведений майстер-клас та фахового випробування, що було проведене в режимі он-лайн.

             Проведено на баі ТЗОШ №4 засідання обласної авторської майстерні для вчителів образотворчого мистецтва- фіналістів ІІІ обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2015» у номінації «Образотворче мистецтво».

   Спільно  з ТОКІППО на базі  ЗОШ №4 проведено обласний авторський майстер- клас, на якому Кізілова Г.О. поділилася досвідом роботи на тему «Проектування особистісного розвитку школяра через вивчення творчості тернопільських художників».

    На зустріч з кращими педагогами області з образотворчого мистецтва був запрошений Заслужений художник України Євген Удін. Відомий митець-графік провів майстер-клас , на якому ознайомив педагогів із сімома видами штриховки, розкрив секрети свого професійного успіху.

      Усі вчителі музичного мистецтва були залучені до роботи у постійно діючому семінарі «Формування музичної культури як невід’ємної частини духовної культури» . Проведено  виїзний семінар   вчителів музичного мистецтва в музей музичних інструментів в с.Ішків Козівського району  на тему  «Використання    активних засобів формування емоційного інтелекту».

          З учителями музичного виховання проведено заняття творчої майстерні у ЗОШ №11 з метою підвищення художньо-естетичної освіти педагогічних працівників. У ЗОШ №20 відбувся практичний семінар «Формування пізнавального інтересу до уроків музичного мистецтва шляхом використання інноваційних форм роботи» (вчитель Прудиус О.І.)

           Учителі музики взяли участь у проведенні всеукраїнського моніторингу підручників з музичного мистецтва для учнів 2 та 6 класів.

          У 2014-2015 н.р.плідно працювало фахове об’єднання вихователів ГПД. Діяла школа молодого вихователя ГПД. З метою формування професійних компетентностей молодих вихователів ГПД у ЗОШ №4 проведено науково – практичний семінар «Особливості педагогічного керівництва самопідготовкою на групі продовженого дня».  Молоді педагоги взяли участь у практичному семінарі-практикумі у ТСПШ(ОЕ), на якому ознайомилися із «Впровадженням новітніх технік для розвитку художніх здібностей молодших школярів» педагогами школи та взяли участь у майстер-класі, який провела вихователь ГПД закладу.

        У ЗОШ №26 відбулося засідання фахового об'єднання вихователів ГПД , на якому було окреслено «Шляхи взаємодії вихователів ГПД і вчителя в організації пізнавальної діяльності молодших школярів».

        Ефективно працювали міжшкільні методичні комісії , зокрема, для вихователів масивів «Східний» та «Сонячний» у ТНВК №7 проведено засідання творчої майстерні на тему «Вивчення традицій та звичаїв українського народу, використання народознавства в навчальній та ігровій діяльності в умовах ГПД», для вихователів масивів «Дружба», «Центр»- творча майстерня на тему  «Організація прогулянок в режимі ГПД».

           На засіданні фахового об’єднання вихователів ГПД  відбулася презентація досвіду – методичний калейдоскоп- вихователів, які атестуються на встановлення кваліфікаційної категорії «Спеціаліст вищої категорії» та присвоєння педагогічних звань.

Вихователі ГПД , вчителі образотворчого та музичного мистецтва брали участь у першому етапі міського конкурсу «Парадигма освітніх інновацій-2015». Переможці І етапу стали учасниками ІІ етапу конкурсу - міського ТехноПарку «Сучасний навчальний заклад в умовах модернізації змісту освітніх технологій», на якому висвітлювали створені , удосконалені або вперше застосовані моделі дидактичних, виховних  систем за різними напрямками.

          Відвідано  відкриті уроки вихователів ГПД, вчителів музики, образотворчого мистецтва, які атестувалися на підтвердження або встановлення кваліфікаційної категорії  «Спеціаліст вищої категорії», педагогічного звання «Старший вчитель», «Вчитель-методист».

  Протягом року систематично надавалася методична допомога вчителям та вихователям ГПД - проводилися тематичні консультації для вихователів ГПД , вчителів образотворчого та музичного мистецтва з питань планування,  програмно- методичного забезпечення , тематичного та семестрового оцінювання навчальних досягнень учнів, підготовки та проведення уроків, занять, методичних заходів…

   У 2015-2016н.р. фахове об’єднання вчителів образотворчого мистецтва працюватиме над вирішенням методичної проблеми: “ Розвиток  і самореалізація особистості  через  активну   художню  діяльність та  творче    самовираження   у сфері  мистецтва“

   Вчителів музичного мистецтва над проблемою: «Формування духовних цінностей сучасного учня засобами музичного мистецтва»

   Вихователів ГПД :  «Модернізація навчально-виховного процесу з метою створення комфортних умов для самореалізації та самовдосконалення особистості учня й забезпечення якості освітньої діяльності в режимі ГПД»              

ДОДАТОК

До Наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641

Методичні рекомендації

щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.

Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів з даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників ATO, які цього потребують. В цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.

З огляду на це рекомендуємо:

По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.

По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування  нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.

По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

  Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

У навчально-виховний процес  мають впроваджуватися форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.

Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40 відсотків від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює  освітнє середовище, в якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики варіюється відповідно до особливостей  області, школи, класу,  його мікрогруп та індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні освітні заклади та ін.) школа посідає домінантні позиції, тож і відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею відкривається більше.

З метою створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно модернізувати  систему викладання української мови, а саме:

- у навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму;

- формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір, який забезпечуватиме прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту, до глобальних знань про рідну мову, її закони, систему її виражально-зображальних засобів;

- виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею користування;

- сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам’яті;

- плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на основі української мови;

-  через мовне посередництво долучати школярів до національної історії, до різних масивів національної культури, до глибинної сутності народного життя;

- здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і літератури, а й під час вивчення всіх інших предметів.

Також навчальні заклади мають проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування  толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і представників різних національностей за участю психологів, істориків, працівників  кримінальної міліції.

Водночас необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського  та батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді  духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.

У контексті зазначеного вище, надаємо методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Початкова школа

Національно-патріотичне виховання учнів початкових класів здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної шляхом внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів, відведення належного місця "спільно-взаємодіючій діяльності" як на уроках, так і в позаурочний час; гуманізації взаємин у системах "учитель-учень", "учень-учень"; використання вчителем демократичного стилю спілкування з учнями; створення умов для творчої самореалізації кожної особистості.

У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї; родини, дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій.

У початкових класах соціальна і громадянська компетентності як ключові є міждисциплінарними та інтегруються через усі освітні галузі і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських якостей, дотримання соціальних норм і правил.

Патріотичне виховання молодших школярів на уроках української мови здійснюється через реалізацію соціокультурної змістової лінії. Зокрема, під час вивчення розділу «Мова і мовлення» необхідно звертати увагу учнів на багатство і милозвучність української мови, захоплювати дітей її красою, пробуджувати любов до рідного слова, прагнення вивчати українську мову. У 3-4 класах слід пояснювати значення української мови для становлення незалежної самостійної держави України, роль української мови як державної.

Формуючи культуру спілкування, доцільно збагачувати мовлення молодших школярів українськими формами звертання та формулами мовленнєвого етикету, пробуджувати інтерес до походження цих формул, показувати їх зв’язок із національними традиціями і звичаями українців.

У процесі опрацювання правила вживання великої літери у власних назвах варто зосередити увагу учнів на застосуванні цього правила під час запису назви нашої Батьківщини, її столиці, рідного міста чи села, річок, морів, гір та інших географічних назв України. При цьому цінним для патріотичного виховання буде опрацювання текстів про походження цих назв, про красу і неповторність визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та її відомих людей (письменників, художників, історичних постатей, спортсменів, акторів, артистів тощо).

Чільне місце на уроках української мови повинно займати використання малих фольклорних форм – загадок, лічилок, мирилок, приказок і прислів’їв, народних прикмет, уривків з казок, дитячих пісень, колискових, щедрівок, колядок, веснянок, закличок тощо. Реалізуючи їх виховний потенціал, варто пояснювати дітям, що багатство і розмаїття народної творчості свідчить про мудрість і талановитість українського народу, а знання і трепетне ставлення до них стане запорукою збереження цього багатства для майбутніх поколінь.

Текстоцентричний принцип навчання української мови створює можливості для використання різноманітних текстів виховного і повчального змісту. Через тексти (аналіз їх змісту) доцільно виховувати в молодших школярів любов до рідного краю і своєї Батьківщини, повагу до національних традицій і символів українського народу, повагу до людей інших національностей, їхніх звичаїв і традицій, почуття гордості за відомих людей України, турботливе ставлення до цінностей і надбань нашої країни.

З огляду на зазначене, невід’ємними складниками уроків української мови та літературного читання мають бути виховні бесіди, пізнавальна інформація про Україну, її людей і події, пов’язані з ними, складання усних і письмових текстів на патріотичні теми, підготовка і презентація посильних проектів патріотичного змісту (наприклад, написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, що перебувають в зоні АТО, вітальних листівок захисникам Вітчизни) тощо.

Тому, головною метою національно-патріотичного виховання у початкових класах є вироблення у молодших школярів умінь і навичок вільного користування з комунікативною метою усно й письмово українською мовою.

Велику виховну роль відіграє український фольклор, зокрема дитячий, а також твори художньої літератури для дітей молодшого шкільного віку.

Доцільним є  проведення тематичних уроків з української мови: «Свято рідної мови», «Шевченківське слово» та ін.

На уроках математики національно-патріотичне виховання відбувається опосередковано, через умову математичної задачі.

На уроках російської мови необхідно посилити українознавчу складову через перекладені твори українських письменників та поетів на російську мову.

Навчальний предмет «Я у світі» спрямовано на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання.

Найважливішим виховним  спрямуванням змісту названого предмета  є формування в учнів  найбільш значущих  для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, гуманізм, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного «Я», віри у свої сили, талант, здібності; виховання  творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу, речей, самої себе, інших людей, розуміти  значення життя як найвищої цінності.

Україна, її державотворчі цінності, вироблення громадянських почуттів, поведінкових еталонів – ці елементи змісту є першорядними, що задають мету реалізації програми.

Видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані,  що уміють переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, стають зразком для  вироблення в учнів власних життєвих стратегій.

Зміст  програми предмета відображає такі види знань, результатом опрацювання яких є набуття громадянських цінностей:

· про навколишній світ у взаємозв’язку компонентів «Я – людина», «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина і світ»;

· про способи пізнавальної та практичної діяльності, встановлення  необхідності знати державну мову, шанувати  символи держави; засвоєння моделей поведінки,  які  відповідають законодавству України, враховують інтереси і потреби громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми;

· оцінні знання про норми ставлення до явищ життя (учень розпізнає вчинки за критерієм патріотичних вимірів; аргументує переваги  громадянських вчинків, наприклад, участь у волонтерських заходах тощо).

На уроках «Природознавства» виховні цілі пов’язані з ознайомленням з традиціями шанобливого ставлення українського народу до природи, любов до рідного краю, Батьківщини.

На уроках «Трудового навчання» діти знайомляться з традиційними народними ремеслами в України, вчаться виготовляти сюжетні витинанки різних регіонів України, оздоблювати вироби технікою вишивки.

На уроках  «Музичного мистецтва» учні мають можливість відчути красу українського народного музичного мистецтва, осягнути інтонаційні особливості музики українського народу, відчути національну своєрідність, спільне і відмінне в музиці різних народів.

Головним завданням курсу «Образотворче  мистецтво»   є формування у молодших школярів культури почуттів, основ національної та громадянської свідомості.

Пропонуємо проводити конкурси дитячої зображувальної творчості «Слава українським військовим», «У світі немає кращої країни, ніж Україна» та ін.

Для ефективного формування національного виховання учнів початкових класів є: сприйняття учнями знань про українську культуру; застосування вчителем на уроках народознавства та у позаурочний час емоційно-естетичного фону; створення ситуацій емоційного переживання учнями педагогічних установок на оволодіння національними цінностями, усвідомлення знань про національну українську  культуру, орієнтація дитини на позитивні результати діяльності щодо засвоєння певних національних цінностей у родині та в школі.

Пропонується практикувати проведення виховних годин у формі: зустрічей з волонтерами, учасниками бойових дій, майстер-класів за участю дітей та батьків з виготовлення сувенірів для бійців Української армії.

Доцільно впровадити виховні проекти: «Рідний край, де ми, живемо, Україною зовемо», «Я і моя родина», «Моя маленька батьківщина». Проводити тематичні виховні години, бесіди за темами: «Славетні українці», « Козацькому роду немає переводу» і ін. Проводити конкурси малюнків, оберегів, організувати написання листів та малюнків воїнам АТО.

Акцент у виховній роботі перенести на засвоєння учнями народних традицій, сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів, звичаїв та ін.

Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності:ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче панно, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, вікторина, екскурсія, виставка малюнків, операція-рейд, виставка-ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання, козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр, ведення літопису класного колективу, веселі старти, естафети, догляд за рослинами і тваринами.